Назад к книге «Шалено багаті азійці» [Кевин Кван]

Шалено багатi азiйцi

Кевин Кван

Рейчел Чу – американка китайського походження, професорка економiки в Нью-Йоркському унiверситетi. Їi хлопець Нiк – професор iсторii в цьому ж унiверситетi, а сам iз Сiнгапуру. Вони кохаютьодне одного, i Нiк пропонуе Рейчел разом провести лiтню вiдпустку найого батькiвщинi. Ще й привiд чудовий – весiлля найкращого друга.Рейчел погоджуеться, навiть не пiдозрюючи, що на неi чекае.

Виявляеться, Нiкова родина дуже, нi, шалено багата. Дiвчина потрапляе в закриту спiльноту, де статки обчислюються мiльярдами, а коло спiлкування становлять найвпливовiшi особи Азii. Цi люди не люблять пускати у свое життя незнайомцiв, непокоячись за родиннi грошi та репутацiю. І можуть перетворити життя чужинця на пекло.Чи готова до такого Рейчел i чи вистачить iй сил протистояти шаленим родичам Нiка?

Кевiн Кван

Шалено багатi азiйцi

Copyright © 2013 by Kevin Kwan

О. Татаренко, пер. з англ., 2020

© «Фабула», макет, 2020

© Видавництво «Ранок», 2020

* * *

М. Ч. – скорочення вiд Мам Чао, титулу, що надаеться онукам короля Таiланду Рами V (1853–1910) i е найнижчим класом з усiх королiвських. Англiйською це звання перекладаеться як «ясновельможний». Як i багато iнших членiв розгалуженоi королiвськоi родини Таiланду, частину року вони проводять у Швейцарii. Гольф кращий, та й рух на дорогах також.

М. Р. – скорочення вiд Мам Раджавонз, титулу, який отримують дiти чоловiчоi половини Мам Чао. Англiйською це звання перекладаеться як «благородний». Усi три сини Кетрiн Янг та принца Таксiна одруженi з тайками високого походження. Оскiльки iмена iхнiх дружин е неймовiрно довгими та невимовними для тих, хто не розмовляе тайською, а також не мають великого значення для цiеi iсторii, ми iх не враховуватимемо.

Але е батьком принаймнi однiеi позашлюбноi дитини, що народилася вiд якоiсь малайки (вона наразi живе в розкiшному помешканнi в Беверлi-Гiллз).

От що трапляеться, коли обличчя пiдтягують в Аргентинi.

Подумуе втекти до Манiли зi своею дорогоцiнною нянькою, щоб узяти участь у свiтовому чемпiонатi з караоке.

За чутками, акторка мильних опер Гонконгу – та сама дiвчина в рудiй перуцi з «Впади до нiг мого тигра, сховай свого дракона-ІІ». (Перероблена назва вiдомого китайського проекту «Тигр, що крадеться, дракон, що ховаеться».– Прим. пер.)

Їi знаменитi плiтки поширюються швидше за новини вiд ВВС.

Але, на жаль, успадкувала зовнiшнiсть за материнською лiнiею родини – Чоу.

У 1980-х за багато мiльйонiв розпродав свое майно в Сiнгапурi й переiхав на Гаваi, але постiйно рюмсае, що сьогоднi мiг би стати мiльярдером, «якби зачекав ще кiлька рокiв».

Пролог. Кузени

Лондон, 1986 рiк

Нiколас Янг впав на перше-лiпше сидiння у фое готелю. Хлопчина був виснажений шiстнадцятигодинним перельотом iз Сiнгапуру, поiздкою потягом з аеропорту «Гiтроу» та вештанням просоченими дощем вулицями. Його кузина Астрiд Леонг стоiчно тремтiла поряд: усе через те, що ii мати Фелiсiтi, його «дай гу чей»[1 - В оригiналi – dai gu cheh.– Прим. пер.], або ж «старша тiтка», проголосила, що буде грiхом наймати таксi, щоб iхати якiсь дев’ять кварталiв, i примусила всiх iти пiшки аж вiд самоi станцii метро «Пiкадiллi».

Хтось iнший, побачивши цю сцену, роздивився б незвичайно стриманого восьмирiчного хлопчика й тоненьку, майже прозору дiвчинку, яка тихенько сидiла в куточку. Але Реджиналд Ормсбi з-за свого столу, звiдки вiдкривався вид на вестибюль, роздивився лише двох китайських дитинчат, якi своiми промоклими наскрiзь пальтами саме заплямовували канапи з дамастовою обивкою. А потiм видовище стало ще страшнiшим: неподалiк вiд дiтей виникли три китаянки, несамовито промокаючи одяг паперовими серветками, пiдлiток почав шалено ковзати через увесь вестибюль, а його кросiвки залишали дорiжки бруду на чорно-бiлiй, викладенiй шаховим вiзерунком, мармуровiй пiдлозi.

Ормсбi кинувся з бельетажу сходами вниз: вiн знав, що зможе набагато рiшучiше за клеркiв за стiйкою рецепцii дати цим iноземкам вiдсiч.

– Доброго вечора, я генеральний менеджер. Чим можу допомогти? – повiльно вимовив вiн, надто ретельно промовляючи кожне слово.

– Так, доброго вечора, у нас за