Убивство Роджера Екройда
Агата Крiстi
Еркюль Пуаро
Еркюль Пуаро береться за чергове розслiдування. Проте цього разу випадок здаеться детективу надзвичайно банальним: в англiйському мiстечку помирае дехто мiсiс Феррас, заможна вдовиця. Мiстяни вважають, що це самогубство, доки не знаходять убитим Роджера Екройда – вдiвця, який збирався одружитися з мiсiс Феррас. Справа набувае цiкавого повороту. Пiд пiдозрою опиняеться майже все оточення жертв. Та найбiльше мотивiв для вбивства мае Ральф Пейтон – спадкоемець убитого Роджера, що буквально «загруз» у боргах… Звичайне розслiдування перетворюеться на складну головоломку, сповнену таемниць i загадок. Убивцею може виявитися будь-хто…
Агата Крiстi
Убивство Роджера Екройда
Agatha Christie
The Murder of Roger Ackroyd
© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2018
© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», художне оформлення, 2018
* * *
Агату Крiстi в усьому свiтi знають як королеву детективу. Близько мiльярда примiрникiв ii творiв продано англiйською мовою, iще один мiльярд – у перекладi ста iноземними мовами. Вона – найпопулярнiший автор усiх часiв. За кiлькiстю перевидань ii книги поступаються лише Бiблii та творам Шекспiра. Їi перу належать вiсiмдесят детективних романiв i збiрок оповiдань, дев’ятнадцять п’ес i шiсть романiв, написаних пiд псевдонiмом Мерi Вестмейкот.
Перший роман Агати Крiстi – «Таемнича пригода в Стайлзi» – написано наприкiнцi Першоi свiтовоi вiйни, у якiй письменниця брала участь у складi волонтерського медичного загону. У цьому романi вона створила образ Еркюля Пуаро – маленького бельгiйського детектива, якому судилося стати найзнаменитiшим героем лiтератури детективного жанру пiсля Шерлока Голмса. Цей роман було опублiковано у видавництвi «Бодлi-Гед» 1920 року.
Пiсля цього Агата Крiстi щороку випускала по книжцi, а 1926 року – шедевр «Убивство Роджера Екройда». То була ii перша книга у видавництвi «Колiнз», що започаткувала iхню плiдну й ефективну спiвпрацю, яка тривала п’ятдесят рокiв i породила сiмдесят книг. «Убивство Роджера Екройда» – це також перша книга Агати Крiстi, яку було iнсценовано – за назвою «Алiбi» – й успiшно поставлено на сценi одного з лондонських театрiв Вест-Енду. «Пастка на мишей» – найславетнiша п’еса письменницi – була вперше поставлена 1952 р. i не сходить зi сцени протягом найтривалiшого в iсторii театральних вистав часу.
У 1971 р. Агата Крiстi отримала титул Дами Британськоi Імперii. Померла 1976 р., i кiлька ii творiв вийшли друком посмертно. Найуспiшнiший бестселер письменницi – «Сонне вбивство» – з’явився друком дещо згодом, того ж таки року, пiсля чого вийшли ii автобiографiя та збiрка оповiдань «Останнi справи мiс Марпл», «Пригода в затоцi Поленза» й «Доки тривае свiтло». У 1998 р. «Чорна кава» стала першою з п’ес Агати Крiстi, на сюжетi якоi iнший автор, Чарлз Осборн, вибудував свiй роман.
Пункi, якiй до вподоби традицiйнi детективнi iсторii, вбивство, дiзнання та пiдозра, що падае на всiх по черзi!
Роздiл перший. Доктор Шеппард
Мiсiс Феррас померла вночi четверга iз шiстнадцятого на сiмнадцяте вересня. По мене послали о восьмiй годинi ранку п’ятницi сiмнадцятого. Менi нiчого не вдалося удiяти: вона померла за кiлька годин до мого приходу.
Минуло лише кiлька хвилин по дев’ятiй, а я вже повернувся додому. Вiдiмкнув вхiднi дверi та навмисно трохи загаявся в холi, вiшаючи капелюх i легке пальто, завбачливо одягнуте, щоб захиститися вiд свiтанкового холоду ранньоi осенi. Насправдi я був дуже засмученим i схвильованим. Визнаю, тодi я ще не мiг передбачити подiй подальших кiлькох тижнiв. І навiть не намагався цього зробити. Однак iнтуiцiя нашiптувала менi, що попереду неспокiйнi часи.
З iдальнi, по лiвий бiк вiд мене, було чути дзенькiт чайних чашок i сухе покашлювання моеi сестри Керолайн.
– Джеймсе, то ти? – гукнула вона.
Дивне запитання, кому б то ще бути. Вiдверто кажучи, саме через сестру я й затримався у холi. Девiз родини мангустiв, як писав Кiплiнг, це: «Пiди та дiзнайся». Якщо Керолайн колись вирiшить мати герб, я безумовно пораджу iй зобразити мангуста, що стоiть на заднiх лапах. Першу частину гасла