Назад к книге «Чужий» [Алан Дин Фостер]

Чужий

Алан Дiн Фостер

Чужий #1

Торговий буксир «Ностромо» прямуе до Землi, аби доставити важливий вантаж. Команда судна перебувае в станi крiогенного гiперсну. Але несподiвано автоматика корабля пробуджуе екiпаж. Причина – дивний радiосигнал, що надходить iз планети LV-426. Імовiрно, це прохання про допомогу. До джерела сигналу вирушають капiтан Даллас, його помiчник Кейн i штурман Ламберт. Вони знаходять потрощений iнопланетний зорелiт iз трупом пiлота, а трюмовi вiдсiки корабля повнi дивних шкiрястих об’ектiв, схожих на яйця. Раптово на Кейна нападае iстота, що впиваеться в його обличчя. Дивом урятувавшись, екiпаж повертаеться на борт «Ностромом». Тепер команда розумiе, що сигнал, який вони чули, не був проханням про допомогу. Це було попередження про смертельну небезпеку. Але вже запiзно. Чужий десь поруч…

Алан Дiн Фостер

Чужий

офiцiйна новелiзацiя

За сценарiем Дена О’Беннона

Сюжет Дена О’Беннона i Роналда Шусетта

™ & © 1979, 2017 Twentieth Century Fox Film Corporation. All rights reserved.

Присвячуеться Джиму МакКваду, чудовому другу, з яким ми шукали карколомних пригод

I

Cемеро людей спали i бачили сни.

Розумiете, то не були професiйнi сновидцi – тi отримували високу платню, вважалися поважними людьми i взагалi були нарозхват. Як i бiльшiсть iз нас, цi семеро бачили сни, не напружуючись i без чiтких вказiвок. Професiйнi ж сновидiння, якi можна записати i увiмкнути iншим для розваги – це набагато серйознiша рiч. Треба вмiти керувати своiми напiвсвiдомими творчими iмпульсами та розшаровувати уяву, а робити це одночасно – надзвичайно важко. Професiйнi сновидцi е одночасно найбiльш органiзованими та непередбачуваними митцями. Такого можна порiвняти з майстром, який створюе тендiтну павутину роздумiв. Не те, що бiльшiсть iз нас – безпосереднi та незграбнi, або як оцi семеро.

Серед них лише Рiплi володiла задатками цього особливого потенцiалу. У неi були проблиски вродженого сновидця i бiльш яскрава уява, анiж у ii напарникiв.

Але iй бракувало справжнього натхнення та зрiлостi думок, притаманноi професiйним сновидцям.

Вона була чудовою комiрницею, могла добре сортувати коробки А у камерi збереження Б або звiряти декларацii. Але в сховищi ii думок коiвся повний безлад, i ii «файлова система» постiйно давала збоi: надii та страхи, роздуми та незакiнченi образи хаотично гасали вiдсiками ii розуму.

Ворент-офiцер[1 - Звання мiж унтер-офiцером та офiцером у ВМС США та береговiй охоронi. (Тут i далi прим. перекл., якщо не зазначено iнше.)] Рiплi мала б краще себе контролювати. Химернi думки, якi ще не встигли сформуватися i спали, чекаючи, поки iх розбудять, перебували поза межами ii свiдомостi. Трiшки бiльше зусиль та самоусвiдомлення – i з Рiплi вийшов би професiйний сновидець, принаймнi так вона iнодi вважала.

Що ж до капiтана Далласа, вiн був досить лiнькуватим, хоча й найорганiзованiшим членом екiпажу. У нього була непогана уява. Доказом цього слугувала його борода, оскiльки усi, окрiм нього, поголилися перед тим, як увiйти до морозильноi камери. Як пояснював капiтан Даллас, вiдповiдаючи на численнi питання його напарникiв, це було частиною його особистостi. Вiн би швидше пожертвував будь-яким органом, але не своею видатною бородою. Даллас керував двома кораблями: мiжзоряним буксиром «Ностромо» та своiм тiлом. Обидва з них будуть живi-здоровi як у режимi сну, так i в активному станi.

Отже, капiтан Даллас був хорошим керiвником i володiв дещицею уяви. Але щоб стати професiйним сновидцем, цiеi дещицi було замало, а це нiяк не компенсуеш непомiрною кiлькiстю органiзаторського хисту. Тому з Далласа був такий же сновидець, як i з Рiплi.

Кейн не так добре мiг контролювати своi думки та дii, як Даллас, i йому бракувало уяви. Вiн був хорошим старшим помiчником, але нiколи б не став капiтаном: для цього потрiбен певний рiвень енергiйностi та команднi навички, а Кейн цього не мав. Його думки були досить туманними й нечiткими, на вiдмiну вiд думок Далласа; Кейн був слабкою тiнню та глухим вiдлунням капiтана. Утiм, це не робило його менш