Переказ твору Івана Франка «Захар Беркут»

Тетяна Бебiк

Книга за 3 хвилини #1

Серiя «Скорочення скороченого» – це стислi перекази найважливiших творiв зi шкiльноi програми. Це книжечки-рятiвники для тих, хто не встиг виконати домашне завдання або забув про контрольну. Всього 3 хвилини – i жодних проблем! «Захар Беркут» Івана Франка – це iсторична повiсть, в якiй описуються подii 1241 р., коли жителi украiнських Карпат боролися проти монголо-татарськоi навали. Автор зображуе воякiв мужнiми i безстрашними: Захар Беркут, який стоiть на чолi громади села Тухля, його син Максим ризикують життям, а дочка боярина Мирослава покидае зрадливого батька, аби стати на шлях правди. На тлi iсторичних подiй також вимальовуеться романтична лiнiя – кохання Максима i Мирослави, яких доля врештi привела до шлюбу. Лише у едностi i згуртованостi можна досягти перемоги – така основна думка повiстi Івана Франка «Захар Беркут».

Iван Франко

Захар Беркут

(Скорочення)

Дела давно минувших дней, Преданья старины глубокой…

    А. С. Пушкин

І

«Сумно i непривiтно тепер в нашiй Тухольщинi!» Лiси змалiли, здеколи пощезали. Сильнiше за все змiнились люди. Кожен дбае лише про себе, i через це громада послаблюеться.

Було це навеснi 1241 року. Нещодавно у цих краях з’явився новий боярин – Тугар Вовк. Князь Данило подарував йому тут землi. Тугар влаштував лови на грубого звiра.

На диво, серед мисливцiв опинилася дiвчина – Мирослава, дочка Тугара Вовка. Це була дiвчина, якоi пошукати: мала силу, смiливiсть та рiшучiсть. Мирослава рано втратила матiр. Батько навчав ii володiти зброею, але вона не переставала бути жiнкою: нiжною, доброю, з живим чуттям.

Йшов третiй день ловiв – на ведмедiв. Провiдником був Максим – син тухольського бесiдника Захара Беркута. Вiн був всюди однаковий, спокiйний, мов рiвний серед рiвних. Мисливцi пiдiйшли до купи лому i вирiшили пiти в обхiд, однак дiвчина почала видиратись нагору. Трухляве дерево пiд ii ногами трiснуло, i дiвчина провалилася в лежбище ведмедя. Мирослава б загинула, якби не Максим.