Генератор вiчного життя

Олена Федорова

Іншi свiти

Пiд час польоту на повiтрянiй кулi, Тревор Данко й Елiя Вранчковськи випадково стають свiдками вознесiння древнього жителя i голограми «ангела» на космiчний корабель, яке сталося в далекому минулому. Пiсля цього життя друзiв докорiнно змiнюеться.

Тревору увi снi приходить дивне видiння, яке вiн намагаеться розгадати.

Елiя гине в автокатастрофi. Пiд час бiологiчноi смертi ii дух потрапляе до Творця Землi. Їй вдаеться звернути Його увагу на те, що людство гiдно бути рiвним iншим цивiлiзацiям вищих створiнь. Мiж нею i Координатором Землi виникае суперечка, яка може вирiшитися лише згодом.

Чи вдасться Тревору створити Генератор воскресiння i розгадати код вiчного життя? Чи зможе Елiя повернутися в свiт живих? Чи змiнить Творець Свое ставлення до людей?

Отримати вiдповiдi на цi та iншi питання, а ще й помiркувати над застереженням «казка – брехня, та в нiй натяк …», Ви зможете, прочитавши цю повiсть.

Олена Федорова

ГЕНЕРАТОР ВІЧНОГО ЖИТТЯ

Всесвiт такий великий, що в ньому немае нiчого такого, чого б не могло б бути.

    Р. Шеклi

Є на небi Бог, що вiдкривае таемницi.

    Дан. 2:28

Не забувайте, що i бацили дивляться на нас з iншого боку мiкроскопа.

    Марк Твен

Вступ

Наш звичайний усталений свiт, насправдi, iснуе не так просто. Невидимi нитки пов'язують його з безлiччю iнших, альтернативних свiтiв i систем. Деякi обивателi, якi вважають себе вiнцем творiння, навiть не припускають, наскiльки нiкчемними е iх потуги довести, що майже кiнцевий результат Вищого Експерименту може претендувати на, скiльки-небудь, вагому роль в Планi Всесвiту.

Вiдлуння реалiстичних сумнiвiв щодо своеi «великоi ролi» одиниць просунутих нижчих створiнь втiленi в Священних книгах, легендах i переказах. Але кому пiдвладно побачити всю картину Плану Всесвiту, свою Чарунку i роль у нiй? І вже тим бiльше, вплинути на нього?

…У системi, яка сама себе органiзуе (СОС), яка для бiльшостi створiнь е Абсолютом або Богом, всiм керуе i сама е матерiею у вiчностi, iснуе iерархiя ступенiв органiзаторiв: Управителi Всесвiтiв, галактик i Зоряних Систем; Управителi: Ворги (вищi) – Координатори Проектiв, Норги (нижчi) виконавець, Демiурги…

І що таке для Них особа, мураха або бацила? Чи може i чи гiдна така iстота звернути на себе увагу цiеi iерархii?

Частина перша

ПЕРЕДІСТОРІЯ

Якби було можливо, то сторонне око побачило би безкрайню матерiю, нескiнченну в своему прекрасному рiзномаiттi. Всюдисуща темрява не була абсолютно чорною. Вона мала свiтлi вiдтiнки навколо локальних зоряних скупчень. Це тiльки здавалося, нiби Галактики iснують незрозумiлими конгломератами зiрок. Насправдi вони перебували в постiйнiй фiзичнiй взаемодii й врiвноважували одне одного. Рiзнi зорянi системи сяяли то холодним блакитно-бiло-жовтим свiтлом, то радiсно пiдморгували помаранчево-рожевими вiдтiнками свiтил. Але це могло бути лише оманливим зовнiшнiм враженням.

На окремих планетах деяких зоряних систем починала вiдбуватися змiна клiмату. А це спричиняло поступову змiну всiх галактик i всесвiтiв, i змiну самоi Матерii. Однак, матерiя унiверсальна i може змiнюватися, якщо вважае це за потрiбне, але не тодi, коли цi змiни можуть привести до гiршого.

Самоорганiзована система почала проводити самодiагностику…

На це пiшла цiла вiчнiсть. Але СОС встановила, що в одному мiсцi простору утворилася «дiра», яка, щоб уникнути небезпечного викривлення простору, повинна бути врiвноважена з iншою матерiею створенням матерiального тiла.

СОС поставила до вiдома про термiнове завдання свого помiчника – Управителя вiдповiдноi Всесвiту. Той, в свою чергу, – Ворга – Управителя Сонячною системою. КСС призначив одного з Норгiв Координатором проекту «Земля». Координаторовi належало розрахувати щiльнiсть i розмiри створюваноi планети i ii орбiту, щоб згодом нове небесне тiло затягло дiру, i СОС змогла урiвноважитися. Добре, що в багатовимiрному просторi час е непорушною константою, iнакше стороннiй спостерiгач давно втратив би терпiння.

Отримавши результати своiх обчислень, Координатор звернув до себе увагу СОС i доповiв, що для досягнення ста