Назад к книге «Фундація» [Айзек Азимов, Айзек Азімов]

Фундацiя

Айзек Азiмов

Фундацiя #1

Галактична Імперiя перебувае на шляху до свого занепаду. Попереду тисячолiття варварства i вiйн. Уникнути цього страхiття неможливо, але е шанс скоротити перiод руiни. Психоiсторик Гарi Селдон знае, як це зробити. Саме вiн переконуе iмператора створити Фундацiю – скарбницю надбань людства, з якоi розпочнеться народження новоi величноi iмперii. План Селдона спрацьовуе, проте жага до влади i грошей стае перепоною в розвитку суспiльства. Чи вдасться наступникам ученого скерувати рух iсторii в потрiбному напрямку?

Айзек Азiмов

Фундацiя

Пам’ятi моеi матерi (1895–1973)

Частина І

Психоiсторики

ГАРІ СЕЛДОН – …народився в 11988 роцi Галактичноi ери, помер у 12069 роцi. Цi дати частiше подаються за лiточисленням поточноi Ери Фундацii – 79-1 роки е. ф. Народжений у сiм’i представникiв середнього класу на Гелiконi, сектор Арктура (де його батько, згiдно з сумнiвною легендою, вирощував тютюн на гiдропонних плантацiях), вiн рано проявив дивовижнi математичнi здiбностi. Існуе безлiч анекдотiв про цi його здiбностi, i деякi з них суперечать один одному. У вiцi двох рокiв вiн, як кажуть…

Безсумнiвно, свiй найбiльший внесок вiн зробив у галузi психоiсторii. Селдон зайнявся нею тодi, коли вона була не бiльше, нiж набiр розпливчастих аксiом, а залишив ii грунтовною статистичною наукою.

Найкращою i найдетальнiшою на сьогоднi його бiографiею е праця Гаала Дорнiка, який познайомився з науковцем, ще будучи зовсiм молодим, за два роки до смертi великого математика. Історiя iхнього знайомства…

    Галактична енциклопедiя[1 - Усi цитати з «Галактичноi енциклопедii» взятi з ii 116-го видання, опублiкованого 1020 р. е.ф. видавництвом «Encyclopedia Galactica Publishing Co» (Термiнус), iз дозволу видавцiв. (Прим. авт.)]

1

Його звали Гаал Дорнiк i вiн був сiльським хлопцем, який до того нiколи не бачив Трентора. Тобто, не бачив у реальному життi. Вiн бачив його багато разiв на гiпервiдео, а iнодi й у приголомшливих тривимiрних випусках новин, що висвiтлювали коронацiю Імператора або вiдкриття засiдання Галактичноi Ради. І хоча вiн прожив усе свое життя на планетi Синнакс, яка кружляла навколо однiеi з зiрок на краю Блакитноi Туманностi, вiн, як бачите, не був вiдрiзаний вiд цивiлiзацii. Як i жодне мiсце в тогочаснiй Галактицi.

На тодi в Галактицi налiчувалося 25 мiльйонiв населених планет, i всi вони зв’язувалися присягою на вiрнiсть Імперii, столицею якоi i був Трентор. Це якраз тi останнi п’ятдесят рокiв, коли про Імперiю ще можна було таке сказати.

Для Гаала ця поiздка стала справжньою кульмiнацiею його молодого наукового життя. У космосi вiн бував i до цього, тож сам полiт для нього мало що значив. Якщо чесно, ранiше вiн лiтав не далi единого супутника Синнаксу, де здобував потрiбнi йому для дисертацii данi про механiку руху метеоритiв, але ця космiчна подорож однаково була на пiвмiльйона миль, або пiвмiльйона свiтлових рокiв. Вiн морально готувався лише до стрибка крiзь гiперпростiр – явища, якого вiн ще не переживав пiд час звичайних мiжпланетних мандрiвок. Стрибок залишався й, iмовiрно, завжди буде единим практичним способом подолати вiдстань мiж зiрками. Подорож крiзь звичайний простiр могла тривати зi швидкiстю не вищою за швидкiсть свiтла (одне з наукових понять, що збереглися ще iз забутого свiтанку людськоi iсторii), а це означало б роки мандрiв навiть мiж найближчими населеними системами. А крiзь гiперпростiр – область, яку важко було собi уявити i яка не була нi простором, нi часом, нi матерiею, нi енергiею, нi чимось, нi нiчим, – можна було пройти вздовж Галактики за iнтервал, що дорiвнював двом найближчим моментам часу. Гаал чекав першого з цих стрибкiв, дещо побоюючись, аж у животi трохи крутило, а завершилося все незначною вiбрацiею, маленьким внутрiшнiм поштовхом, який припинився, перш нiж вiн усвiдомив, що щось вiдчув. От i все.

Пiсля цього був лише корабель, великий i блискучий; приголомшливий результат дванадцяти тисячолiть iмперського прогресу; i вiн сам, зi своею нещодавно захищеною докторською дисертацiею з математики та запрошенням вiд великого Гарi Селдона прилетiти на Тренто