Назад к книге «Мистецтво любові» [Еріх Фромм]

Мистецтво любовi

Ерiх Фромм

Процес читання цiеi книжки може розчарувати кожного, хто прагне дiстати легкi iнструкцii з мистецтва любовi. Навпаки, у своiй працi я хочу показати, що любов не е почуттям, спроможним охопити будь-кого, незалежно вiд рiвня його зрiлостi. Книжка покликана переконати читача, що всi його спроби любити приреченi на поразку, якщо вiн не буде активнiше розвивати свою iндивiдуальнiсть, щоб рухатися в продуктивному напрямку; у тому, що вiдчуття задоволення вiд любовi неможливе без вмiння любити ближнього, без справжньоi скромностi, смiливостi, вiри i дисциплiни. У культурi, де цi риси трапляються досить рiдко, опанувати вмiння любити – рiдкiсне досягнення. Кожен може запитати себе: а скiлькох людей, якi дiйсно вмiють любити, я знаю?..

Ерiх Фромм

Мистецтво любовi

© Erich Fromm, 1956

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2017

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад i художне оформлення, 2017

* * *

Свiтовi перспективи

Серiя «Свiтовi перспективи» присвячена концепцii людини, народженоi всесвiтом, що сприймаеться через актуальне бачення сьогодення. Мета серii – презентувати невеличкi книжки, авторами яких е найбiльш свiдомi й вiдповiдальнi представники сучасноi думки. Кожна книга вiддзеркалюе погляди й переконання ii автора та визначае взаемозв’язок мiнливих релiгiйних, наукових, мистецьких, полiтичних, економiчних i соцiальних впливiв iз загальним досвiдом людини.

Цю серiю присвячено перегляду всiх тих сторiн людськоi дiяльностi, яких фахiвцiв вчили безпечно оминати. Вона iнтерпретуе сучаснi й минулi подii, котрi втручаються в життя людини у свiтову епоху, що повсякчас розвиваеться, а також робить припущення щодо того, чого може досягти людина, коли ii охоплюе непохитна внутрiшня потреба шукати те, що хвилюе ii найдужче. Ця серiя мае на метi запропонувати новi перспективи з погляду свiту й розвитку людства, водночас не порушуючи тiсного зв’язку мiж унiверсальним та iндивiдуальним, динамiкою i сталою формою, свободою й долею. Кожен автор розкривае свiй предмет iз широкоi перспективи свiтовоi спiльноти, а не виключно з юдейсько-християнськоi, захiдноi чи европейськоi.

У книжках серii розглядаються певнi фундаментальнi питання, яким придiляють замало уваги в умовах сучасноi духовноi, моральноi та полiтичноi кризи, у свiтлi технологii, що вивiльнила творчу енергiю народiв. Нашi автори мають справу iз чимраз глибшим усвiдомленням, що дух i природа – невiд’емнi, що iнтуiцiя та здоровий глузд повиннi вiдновити свою важливiсть як засоби сприйняття й злиття внутрiшнього та зовнiшнього свiтiв.

Серiя «Свiтовi перспективи» покликана довести, що концепцiя цiлiсностi та едностi органiзму е вищою й конкретнiшою, анiж концепцiя матерii та енергii. Таким чином, може видатися, що й сама наука мае на метi iнтерпретувати фiзичний свiт матерii та енергii з позицii бiологiчного уявлення про органiзм. Ця серiя е спробою показати важливiсть значення життя, бiологii не такими, як у лабораторнiй пробiрцi, а через досвiд, що його життя даруе органiзму. Бо ж принцип життя – в напрузi, що з’еднуе дух зi свiтом матерii. Елемент життя домiнуе в самiй тканинi природи, а отже, перетворюе iснування, бiологiю на трансемпiричну науку. Закони життя народжуються за межами iхнiх простих фiзичних проявiв i змушують нас зважати на свое духовне джерело. Насправдi розширення концептуальних меж сприяло не тiльки наведенню ладу у вiдповiдних науках, а й вiдкриттю аналогiй у ставленнi людини до аналiзу та синтезу досвiду в окремих галузях знання, пропонуючи можливiсть бiльш усеохопно, об’ективно описати значення життя.

У цих книжках показано, що знання вже не становлять собою манiпулювання людиною та природою як силами, що протистоять одна однiй, тут не йдеться про зведення даних до суто статистичного ладу. Знання е способом звiльнити людство вiд деструктивноi сили страху, воно вказуе на шлях до мети, яка полягае в реабiлiтацii людськоi волi та вiдродженнi вiри й довiри до людськоi особистостi. Працi цiеi серii також прагнуть вiдкрити той факт, що заклики до образiв, систем та представникiв влади стають дедалi менш напол