Украiнська мiфологiя
Володимир Галайчук
На сторiнках цiеi книжки постають легенди про потерчат i мавок, чортiв i русалок, вовкулакiв i чугайстрiв, упирiв та вiдьом, домовикiв i лiсовикiв – демонологiчних iстот свiту наших пращурiв. Украiнцi населяли дивними iстотами хату i хлiв, подвiр’я, поле i лiс. У такий спосiб нашi предки складали уявлення про Всесвiт i визначали мiсце людини в ньому.
Ви поринете в багатий i цiкавий, повний переказiв i легенд свiт украiнськоi мiфологii! І раптом може здатися, що то не старi половицi скриплять, а тихо крадеться домовик, серед темних водоростей блисне зелене пасмо русалчиного волосся, а з темного лiсу долине моторошне виття вовкулаки…
Джерельну основу видання здебiльшого склали етнографiчнi матерiали автора з Полiсся, Волинi, Бойкiвщини, Гуцульщини та Покуття. Для увиразнення образiв персонажiв i розширення географii дослiдження залучено й записи студентiв та аспiрантiв кафедри етнологii iсторичного факультету ЛНУ iм. Івана Франка, а також уже опублiкованi матерiали Павла Чубинського, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, Людмили Виноградовоi та iнших.
Володимир Галайчук
Украiнська мiфологiя
Вступ
Мiфологiю украiнцiв справедливо вважають однiею з найбагатших у слов’янському свiтi. Незважаючи на серйозний спротив «язичницьким забобонам» iз боку церкви, давнi уявлення та повiр’я не тiльки не вiдiйшли в минуле, але й нерiдко, увiбравши новi християнськi елементи, лише органiчно збагатилися. Сьогоднi, наприклад, важко уявити розповiдi про «нечисту силу», де б не згадувалося про освячене зiлля, паску, воду тощо як обереги вiд неi. Ба бiльше – вiдьми й самi ходять до церкви, щоб набути сили для своiх далеко не Божих дiянь.
Безперечно, християнство зруйнувало давню систему вищоi мiфологii, орiентовану на рiвень богiв та iхнiх культiв. Сьогоднi про неi залишилися тiльки нечисленнi скупi згадки, окремi з яких до того ж викликають сумнiви. Достеменно не знаемо навiть про автентичнiсть, значення й культи божеств Володимирового пантеону: Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Семаргла й Мокошi. Лише здогадуемося, чому пiд час укладення угод княжа дружина клялася Перуном, тодi як решта вiйська – Велесом, чому Велес як, очевидно, поважне божество не був представлений у пантеонi Володимира тощо.
Водночас нижча мiфологiя, або ж демонологiя, продовжуе вiдiгравати суттеву роль у свiтоглядних уявленнях украiнцiв. Є всi пiдстави стверджувати, що цей мiфологiчний рiвень, опертий головно на вiру в потойбiчне iснування душi й так званий «культ предкiв», був значущiшим вiд уявлень про вищi божества i в дохристиянськi часи.
Інтенсивний сплеск у вивченнi демонологii дослiдники справедливо пов’язують iз загальним пiднесенням iнтересу до простолюду, яке принiс романтизм наприкiнцi ХVIII – у першi десятирiччя ХІХ ст. Мiфологiчнi образи широко представленi у творчостi Левка Боровиковського, Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова. Першою половиною ХІХ ст. датований i початок системного збирання й вивчення фольклорно-етнографiчних матерiалiв з украiнськоi демонологii. Як приклад можна назвати працi Григорiя Ількевича,[1 - Ilkiewicz M. O mitologii ruskiej wedlug podania ludu / M. Ilkiewicz // Slawianin. – Lwow, 1939. – T. 2. – S. 91–95.] Івана Вагилевича,[2 - Wagilewicz J. Demonologija slowianska. Сер. ХІХ ст. / J. Wagilewicz // Львiвська наукова бiблiотека iм. В.Стефаника НАН Украiни. Вiддiл рукописiв. – Ф. 19, спр. 39, арк. 1 – 46; [Wahylewiи J.] Bojkovй, lid ruskoslovansky+ v Haliиjch. Od Dalibora J. Wahylewiиe / J. Wahylewiи // Иasopis иeskйho Muzeum. – Praha, 1841. – Sv. 1. – S. 30–72.] М. Костомарова.[3 - Костомаров Н. Славянская мифология / Н. Костомаров; упор. i прим. І. П. Бетко // Костомаров М. І. Слов’янська мiфологiя. Вибранi працi з фольклористики й лiтературознавства. – К.: Либiдь, 1994. – С. 201–256.]
Друга половина ХІХ й початок ХХ ст. представленi вже цiлою плеядою таких дослiджень, якi стосуються рiзних етнографiчних районiв Украiни. Показовими, зокрема, е працi Антонi Новосельського,[4 - Nowosielski A. Lud ukrainski, jego piesni, bajki