Психологiя 101: Факти, теорiя, статистика, тести й таке iнше
Пол Клейнман
Психологiя – це наука про ментальнi й поведiнковi процеси. Власне, люди, якi працюють у галузi психологii, намагаються знайти вiдповiдi на запитання: «Що спонукае нас жити?» i «Як ми бачимо свiт?». Цi простi iдеi охоплюють складнi об’екти вивчення, зокрема емоцii, мисленневi процеси, сни, спогади, сприйняття, особистiсть, захворювання й лiкування.
Психологiю заснували давньогрецькi фiлософи, проте як наука вона почала розвиватися лише пiсля 1879 року, коли нiмецький психолог Вiльгельм Вундт створив першу лабораторiю з ii вивчення. Вiдтодi психологiчнi дослiдження швидко набирали обертiв i психологiя стала справдi багатогранною дисциплiною, що нерiдко перетиналася з iншими видами наукових дослiджень, зокрема в галузi медицини, генетики, соцiологii, антропологii, лiнгвiстики, бiологii й навiть спорту, iсторii та в любовнiй сферi.
Пол Клейнман
Психологiя 101: факти, теорiя, статистика, тести й таке iнше!
© F+W Media, Inc., 2012
© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2016
© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад i художне оформлення, 2016
Для Лiззi – единоi людини, яка витримуе мое безумство i якiй завжди вдаеться пильнувати мiй здоровий глузд
Дякую моiй родинi й усiм працiвникам «Adams Media» за невтомну пiдтримку, а також усiм великим мислителям свiту, без яких цiеi книжки могло не бути.
Вступ
Що таке психологiя?
вiд грецького psyche – дух, душа, подих; logos – учення
Психологiя – це наука про ментальнi й поведiнковi процеси. Власне, люди, якi працюють у галузi психологii, намагаються знайти вiдповiдi на запитання: «Що спонукае нас жити?» i «Як ми бачимо свiт?». Цi простi iдеi охоплюють складнi об’екти вивчення, зокрема емоцii, мисленневi процеси, сни, спогади, сприйняття, особистiсть, захворювання й лiкування.
Психологiю заснували давньогрецькi фiлософи, проте як наука вона почала розвиватися лише пiсля 1879 року, коли нiмецький психолог Вiльгельм Вундт створив першу лабораторiю з ii вивчення. Вiдтодi психологiчнi дослiдження швидко набирали обертiв i психологiя стала справдi багатогранною дисциплiною, що нерiдко перетиналася з iншими видами наукових дослiджень, зокрема в галузi медицини, генетики, соцiологii, антропологii, лiнгвiстики, бiологii й навiть спорту, iсторii та в любовнiй сферi.
Отже, готуйтеся метикувати, влаштовуйтесь зручнiше (може, лягайте на кушетки) – на вас чекае прозрiння. Час пiзнати себе до таких глибин, про якi ви навiть гадки не мали. Ласкаво просимо до свiту психологii всiх, хто збираеться поновити в пам’ятi цю науку, i всiх, хто тiльки починае ii вивчати. До вашоi уваги – «Психологiя 101».
Іван Павлов (1849–1936)
Людина, яка вивчала найкращих друзiв людини
Іван Павлов народився в Рязанi (Росiя) 14 вересня 1849 року. Як син сiльського священика, вiн вивчав теологiю до 1870 року, а тодi покинув духовну освiту, щоб студiювати фiзiологiю й хiмiю в Санкт-Петербурзькому унiверситетi. З 1884 по 1886 роки Павлов учився у вiдомого фiзiолога Карла Людвiга, а ще в Рудольфа Гейденгайна – теж фiзiолога, що спецiалiзувався на шлунково-кишковому трактi. До 1890 року Павлов став вправним хiрургом i зацiкавився регулюванням кров’яного тиску. Павлов без жодноi анестезii та практично безболiсно вставляв катетер у стегнову артерiю собаки й вiдстежував вплив емоцiйних i фармакологiчних стимулiв на кров’яний тиск. Трохи згодом вiн працював коло найвiдомiшого свого дослiдження – вивчення класичного умовного рефлексу.
Із 1890 по 1924 роки Іван Павлов – професор фiзiологii у Вiйськово-медичнiй академii в Петербурзi. У першi десять рокiв роботи в академii вiн звернув увагу на взаемозв’язок мiж слиновидiленням i травленням. За допомогою хiрургiчних процедур Павлов дослiджував шлунково-кишковi секрецii впродовж життя тварини за вiдносно нормальних умов. Проводив експерименти для виявлення зв’язку мiж автономними функцiями i нервовою системою. У результатi було розроблено найважливiшу концепцiю Павлова – умовний рефлекс. Із 1930 року Павлов почав використовувати своi дослiдження умовних рефлексiв для аналiзу психотични