Щедрий вечiр, добрий вечiр… Святковi обряди i звичаi украiнського народу
Марiя Пилипчак
Зiбранi Марiею Пилипчак по селах Киiвщини, Вiнниччини, Полтавщини, Чернiгiвщини, Волинi та Прикарпаття впродовж тридцяти п’яти рокiв традицiйнi украiнськi народнi колядки, щедрiвки й вiнчування стануть у пригодi пiд час святкування Рiздва й Нового року в родинi, дитячому садочку чи школi. Слова й мелодii зимових обрядових пiсень, запропонованi у цiй яскравiй, з любов’ю iлюстрованiй книжцi, допоможуть зберегти родинну традицiю, глибокий змiст i мистецьку красу украiнських зимових свят – вiд Рiздва Христового, новорiчних Маланки й Василя до самого Йордану.
Марiя Пилипчак – хормейстер Нацiонального заслуженого академiчного украiнського народного хору Украiни iменi Григорiя Верьовки, керiвник дитячого фольклорного ансамблю «Цвiтень» стар. наук. спiвробiтник ІМФЕ iм. М. Рильського АН Украiни. Експедицiйнi записи пiсень видаються вперше i е власнiстю архiвних матерiалiв Марii Пилипчак. Вони були записанi впродовж експедицiй 1980–2015 рокiв.
Марiя Пилипчак
Щедрий вечiр, добрий вечiр…
Святковi обряди i звичаi украiнського народу
Зимовi християнськi свята неможливо уявити без колядок i щедрiвок! Цi пiснi виникли на знак вшанування нашими пращурами новонародженого сонця. Слов’яни, зустрiчаючи нове сонце – i новолiття, – ходили вiд хати до хати, сповiщаючи добру звiстку. У давнину щедрiвками ще й зустрiчали весну, радiючи теплу i пробудженню життя.
У християнськi часи колядками вiтали народження Ісуса, щедрiвками – настання нового року.
Колядували i щедрували великими ватагами – святкуючи, граючи i змагаючись. Навiть дiти знали багато колядок i щедрiвок, адже треба було привiтати багатьох людей!
І найменшi вчилися спiвати й ходили з рiздвяною зiркою, бо ж як вiдбитися вiд гурту i не побажати рiдним i сусiдам врожаю, здоров’я, миру й злагоди в родинi! А ще ж як весело пiддражнювати однолiткiв, жартiвливо спiваючи i залучаючи все бiльше й бiльше друзiв до справжнього святкування – щедрого, доброго i веселого!
Давня традицiя не забулася, колядки i щедрiвки й нинi спiвають, обрядiв i нинi дотримуються, традицiйнi вертепнi вистави досi популярнi серед дiтей i дорослих. Старовиннi пiснi близькi нам i сьогоднi, адже ми всi прагнемо миру i взаеморозумiння, а вiдтак – щастя в життi.
Ой ведення-народження Божого Сина
с. Деренкiвець Черкаськоi обл.
Ой ведення-народження Божого сина.
Породила Йсуса Христа Дiва Марiя.
Пташки, пташки, виноградки, виновi гiлки.
Возрадуеться й увесь мир, ще й малii дiтки.
І ми тому радуймося, веселiмося.
І Господу Йсусу Христу та й поклонiмося.
Ісус Христос, Син Божий, Спаситель свiту, народився в нiч проти 25 грудня. Цього дня святкуе Рiздво католицька церква. Але у православнiй церквi це свято вiдзначаеться 7 сiчня. Так сталося, тому що Церква дотримуеться старого юлiанського календаря, а живемо ми за новiшим календарем – григорiанським. Отже, рiзниця мiж ними – 14 днiв.
За часiв римського кесаря Августа вийшов наказ зробити перепис населення. Юдея в тi часи була римською провiнцiею, тож не виконати наказ було неможливо. Тесля Йосиф з Назарета i його дружина Марiя мусили з’явитися на перепис у свое родове мiсто – Вiфлеем. Але туди прибуло так багато людей, що мiсця в заiздах не лишилося. Йосиф i Марiя заночували в убогiй стайнi. Тут i народився Спаситель.
Де ти, Ілля, ходиш?
с. Люхча Рiвненськоi обл.
Де ти, Ілля, ходиш, що ти, Ілля, робиш?
Радуйся, радуйся земле, син Божий народивсь.
Я по полю ходю да пашеньку родю.
Радуйся, радуйся, земле, син Божий народивсь.
Я по хлевах ходю да худiбку плодю.
Радуйся, радуйся, земле, син Божий народивсь.
Я по хатах ходю да й дiтечок спорю.
Радуйся, радуйся, земле, син Божий народивсь.
Коли це сталося, на небi засяяла яскрава зiрка. Неподалiк пастухи стерегли отару. Їм явився янгол i розповiв, що така незвичайна зiрка сповiщае про народження Спасителя.
Пастухи першими прийшли вклонитися Христу, а за ними й волхви, мудрецi зi Сходу, i принесли в дар Сину Божо