Двобiй на днi океану

Владимир Наумович Михановский

Фантастичнi оповiдання

Оранжева планета… Все тут вражае своею незвичайнiстю. Гори й улоговини пересуваються. Високi скелi зростаються за кiлька хвилин. Все прогинаеться, змiнюе свою форму, потiм знову випрямляеться… Великi дива уздрiли земляни на цiй далекiй планетi!

Про захоплюючi пригоди космонавтiв майбутнього, про дивовижнi вiдкриття, винаходи, боротьбу думок i боротьбу свiтiв – приреченого на загибель капiталiстичного i нового, який утверджуеться, соцiалiстичного – розповiдаеться в цих оповiданнях.

Володимир Михановський

Двобiй на днi океану

Далеко серед безкраiх вод Атлантики загубився маленький клаптик землi – острiв Енергii. Останнiм часом до нього було прикуто погляди всiх землян, бо саме тут розмiстилася штаб-квартира великих робiт, що велися на днi океану.

Щоранку тисячi монтажникiв опускались у батисферах пiд воду, безлiч роботiв снувало по дну, допомагаючи зводити естакаду, монтувати найрозмаiтiших конструкцiй ферми, крiпити понтони…

Роботи-будiвельники були вузько спецiалiзованi: однi виконували роль вантажникiв, iншi займалися монтажем, а ще iншi – електрозварюванням. У зв’язку з цим кожен робот був певноi форми. Монтажники зовнi нагадували велетенських шестиногих комах, носii вантажiв скидалися на людей з надмiру довгими руками, а зварювальники – на крабiв з велетенськими клешнями.

Були тут i вихованцi Зеленого мiстечка. Інститут хоч i вирядив iх на острiв Енергii, але не забезпечив бодай найзагальнiшою iнформацiею про те, що вiдбуваеться в районi будiвництва. Роботи мали самостiйно усвiдомити весь план гiгантськоi споруди. На це iм вiдвели чотири доби.