Колиска для кiшки
Курт Воннегут
Генiальний схиблений науковець робить приголомшливе вiдкриття, не переймаючись майбутнiм свого творiння… Лiд-дев’ять – винахiд, страшнiший за атомну бомбу. Одна його крихта може знищити все живе… І трое людей використали цю смертоносну речовину на власний розсуд… На перетинi добра i зла iдеальний свiт справдi далекий вiд iдеалу, а як щодо самоцiнностi особистостi, як щодо вiдповiдальностi за скоене?..
Курт Воннегут
Колиска для кiшки
© Kurt Vonnegut, Jr., 1963, поновлено у 1991 р.
© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2016
© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2016
«Колиска для кiшки» – це художня вигадка. Імена, персонажi, мiсця та подii е витвором уяви автора й нiчого спiльного з дiйснiстю не мають. Будь-який збiг iз реальними особами, живими чи померлими, подiями або мiсцевостями е цiлковито випадковим.
Найкращий сатирик Америки Курт Воннегут – це…
Унiкальний автор… один iз тих письменникiв, якi створюють для нас новi пейзажi, дають iмена мiсцям, дуже добре нам знайомим.
Дорiс Лессiнг, Нью-Йорк Таймс
Найталановитiший з наших митцiв чорного гумору… Ми смiемося для самозахисту.
Етлентiк Манслi
Майстер соцiальноi сатири, який нiкого не наслiдуе i якого нiхто не здатен наслiдувати.
Гарперс Мегезiн
Ця книга – привiд для святкування!
Чикаго Сан-Таймс
Той, хто смiеться, пророкуючи долю.
Нью-Йорк Таймс
Колиска для кiшки
Кеннету Лiттауеру, чоловiку мужньому та витонченому
У цiй книзi немае нiчого правдивого.
Живи згiдно з фомою[1 - Фома – нешкiдлива неправда. (Прим. авт.)], яка робить тебе хоробрим, добрим, здоровим та щасливим.
Книги Боконона, I: 5
1
День, коли скiнчився свiт
Звiть мене Йоною. Мене звуть Джоном.
Але будь я, наприклад, хоч i Семом, усе одно був би Йоною, не тому, що я страждав через iнших людей, а тому, що мене завжди неодмiнно притягувало до певних мiсць у певний час, хтось або щось. Обставини та способи туди потрапити, звичайнi або дивовижнi, обов’язково знаходились. Отже, точно за планом, коли настане визначена мить, у визначеному мiсцi – Йона вже тут[2 - Згiдно з бiблiйним оповiданням, Йона потрапив до черева кита. Його iсторiя сприймаеться як символ важких життевих випробувань. (Тут i далi прим. пер., якщо не зазначено iнше.)].
Отож, слухайте:
Коли я був ще молодим – двi дружини тому, 250 000 цигарок тому, 3 000 кухлiв пива тому…
Коли я був ще набагато молодшим, я почав збирати матерiали для книги, що мала називатися «День, коли скiнчився свiт».
Книга мала бути документальною.
Книга мала розповiсти про те, що робили видатнi американцi того дня, коли першу атомну бомбу скинули на Хiросiму в Японii.
То мала бути християнська книга. Я тодi ще був християнином.
Нинi я – боконiст.
Я б i тодi вже став боконiстом, якщо б хтось познайомив мене iз солодко-гiркими неправдами Боконона. Але боконiзм тодi ще не вийшов за межi галькових пляжiв i коралових рифiв, що оточують цей маленький острiв у Карибському морi – Республiку Сан-Лоренцо.
Ми, боконiсти, вiримо, що людство розподiлене на команди – команди, якi виконують Божу волю, навiть не пiдозрюючи, що вони роблять. Боконон називае таку команду карасом, а знаряддям (кан-кан), що привело мене до належного карасу, стала та книга, котру я так i не закiнчив, книга, що мала називатися «День, коли скiнчився свiт».
2
Мило, мило, дуже мило
«Якщо ваше життя переплелось iз чиiмсь життям без видимих, логiчних причин, – пише Боконон, – ця особа може виявитись членом вашого карасу».
В iншому мiсцi «Книг Боконона» вiн каже: «Людина створила шахову дошку; Бог створив карас». Це означае, що карас не мае нiчого спiльного з нацiональними, адмiнiстративними, професiйними, родинними та класовими межами.
Вiн безформний, як амеба.
У своему тридцять п’ятому калiпсо Боконон запрошуе нас заспiвати разом iз ним:
Спляча п’яна потороча
У Сентрал-парку серед ночi,
І дантист китайський,
І ловець масайський,
Що полюе десь на левiв,
І Британська королева —
Усi вони сплелися нинi,
Мов деталi у машинi.
Мило, мило, дуже мило,
Мило, мило,