Будь дивом: 50 урокiв, щоб зробити неможливе можливим
Регiна Бретт
Регiна Бретт – авторка книжки «Бог нiколи не моргае. 50 урокiв, якi змiнять твое життя», бестселера за версiею «New York Times», i колонки в газетi «Plain Dealer» у Клiвлендi, штат Огайо. Двiчi була фiналiсткою Пулiтцерiвськоi премii в номiнацii «Коментар» та отримала численнi нагороди за письменницьку дiяльнiсть, включно з премiею «National Headliner» за статтi про рак грудей у 1999 та 2009 роках. Ведуча власноi радiопрограми «Шоу Регiни Бретт» на радiостанцii WKSU, дочiрнiй органiзацii Нацiонального громадського радiо пiвнiчно-захiдного Огайо.
Регiна Бретт
Будь дивом
50 урокiв, щоб зробити неможливе можливим
Присвячуеться Габрiель, моему першому диву
© Regina Brett, 2012
© DepositPhotos.com / Katerina_Dav, обкладинка, 2016
© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2016
© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад i художне оформлення, 2016
Вступ
Щодня ми проходимо повз численних творцiв див.
Здебiльшого вони добре маскуються i виглядають як звичайнiсiнькi люди: вчителi, перукарi, медсестри, секретарi, касири, таксисти i т. д.
Нiколи не забуду той день, коли я – суцiльний згусток стресу – зупинилася, щоб заплатити за паркування. На бiльшостi паркiнгiв цей процес виглядае так: ти пiд’iжджаеш до маленькоi будки, працiвник простягае з вiконечка руку, бере грошi, дае решту – i ти iдеш далi. Вашi погляди нiколи не зустрiчаються, i жоден iз вас не запам’ятовуе iншого.
Та цього разу працiвник пiдвiвся, висунув голову з вiкна й широко всмiхнувся. Поглянув менi в очi, привiтався, потиснув руку i благословив мене, перш нiж я поiхала далi.
Вiн сказав, що обожнюе свою роботу, бо завдяки iй може дiяти за покликанням – благословляти людей, якi виiжджають iз паркiнгу назустрiч своему дню. Там, де я бачила звичайного збирача грошей, вiн бачив свою життеву мiсiю. І завдяки йому я вiдчула, що вiдродилась i заспокоiлась.
У життi кожного з нас траплялися такi моменти. Коли поряд люди, якi розумiють, що насправдi важливим е кожен iз нас, а для того, щоб щось змiнити, не обов’язково заробляти силу-силенну грошей. Ти можеш почати дiяти там, де ти зараз, i примножувати добро.
У свiтi чимало проблем – i ми часто почуваемося приголомшеними через усе, що вiдбуваеться. Як часто ми чуемо вiд когось: «Чому, ну чому нiхто не може щось iз цим зробити?» Або ж цi слова злiтали саме з твоiх вуст, як злiтали з моiх. Ми дiзнаемося про поганi новини й тихенько шепочемо: «Потрiбне справжне диво, щоб усе це виправити». І чекаемо, чекаемо без кiнця й краю, доки хтось iнший стане цим дивом.
Ми хочемо, щоб у таких ситуацiях дiяв хтось iнший. Однак дива – це не те, що роблять виключно iншi, – це те, що робить кожен iз нас. Вони стаються тодi, коли звичайнi люди роблять щось надзвичайне. І бути дивом зовсiм не означае, що тобi потрiбно хапатися за розв’язання проблем усiеi земноi кулi. Це означае дiяти iнакше – у своiй вiтальнi, на робочому мiсцi, у своему найближчому оточеннi, зрештою – у спiльнотi.
Протягом останнiх 26 рокiв я мала честь працювати оглядачем у клiвлендськiй газетi «Plain Dealer», а до того була журналiстом «Beacon Journal» в Акронi. Можна сказати, сидiла в першому ряду на виставi з назвою «Життя». Звичайнi люди, що мали найрiзноманiтнiшi професii, вiдкривали менi своi серця та дiлилися iсторiями про те, як вони робили неможливе можливим. Із деякими з них ти зустрiнешся на сторiнках цiеi книжки, а спочатку iхнi iсторii були розказанi в нарисах для цих видань.
Захворювання на рак спонукало мене написати мою першу книжку «Бог нiколи не моргае. 50 урокiв, якi змiнять твое життя». Тi першi 50 урокiв мали стати знаком подяки за те, що я жива, що вiдлiк мого «одометра» сягнув 50 рокiв. Тринадцять рокiв тому, коли я була геть лисою вiд хiмiотерапii й дуже слабкою вiд опромiнення, я не була впевнена в тому, що взагалi матиму змогу старiшати. І саме тодi я познайомилася з численними людьми, якi змогли подолати рак i навчили мене робити все можливе незалежно вiд прогнозiв.
Цi 50 урокiв мандрували свiтом – спочатку як колонка в газетi, потiм у виглядi електронного