Чужинець на чужiй землi
Роберт Гайнлайн
Історiя «космiчного Мауглi», вихованого в культурi, настiльки далекiй вiд земноi, що наша фiлософiя, мораль i релiгiя здаються абсурдними. Як зустрiне Земля нового месiю, який повернеться з Марса найбагатшою людиною, ще й надiленою здiбностями до телекiнезу? Закрита лiкарня, добровiльне ув’язнення в маетку фiлософа, патрульованому вiйськовими, мандрiвний цирк… Два свiти зустрiнуться, щоб неодноразово викликати смiх у читача. Проте Майк знае: смiх у землян – це ознака болю…
Роберт Гайнлайн
Чужинець на чужiй землi
© Robert A. Heinlein, 1961
Renewed 1989 by Virginia Heinlein
© Virginia Heinlein, 1991
© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2016
© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2016
Роберт Енсон Гайнлайн (1907–1988) – один iз найвидатнiших та найбiльш шанованих авторiв науковоi фантастики ХХ столiття. Вiн був i залишаеться единим письменником, який отримав чотири премii Г’юго.
Ця книга е оригiнальною, найбiльш повною i позбавленою скорочень версiею класичного твору науковоi фантастики з передмовою дружини письменника, Вiрджинii Гайнлайн.
Передмова
Якщо вам здаеться, що ця книга товстiша i мiстить бiльше слiв, нiж перше друковане видання «Чужинця на чужiй землi», то вашi спостереження правильнi. Це оригiнальне видання, саме таке, яким Роберт Гайнлайн вiд самого початку його задумав i виклав на паперi.
Попередне видання вмiщувало трохи бiльше вiд 160 000 слiв – тодi як у цьому iх близько 220 000. Зазвичай у рукописах Роберта на одному аркушi було вiд 250 до 300 слiв, залежно вiд кiлькостi дiалогiв на сторiнцi.
Отже, якщо взяти за середне число 275 слiв у рукописi, написаному на 800 сторiнках, то у пiдсумку отримуемо 200 000 слiв чи, можливо, трiшки бiльше.
Ця книжка вiдрiзняеться вiд тiеi, яку продавали широкому загалу та публiцi, що читала наукову фантастику в момент виходу книги, 1961 року, – тому що редактори вимагали вiд письменника скоротити та викинути кiлька сцен, якi в той час могли бути неприйнятними для смакiв суспiльства.
У виданнi «Приголомшлива наукова фантастика» у листопадi 1948 року був оприлюднений лист редактору, де читачi пропонували заголовки для наступного рiчного випуску. Серед них було й оповiдання Роберта Е. Гайнлайна «Безодня».
Пiд час тривалоi розмови редактор Джон В. Кемпбел, Джей Ер та Роберт вирiшили, що у них iще достатньо часу, щоб написати усi iсторii, яким прихильники дали назви, i, отже, журнал вийде вчасно – у листопадi 1949 року. Роберт пообiцяв надiслати коротке оповiдання, яке б пасувало назвi. Бiльшiсть iнших авторiв також погодилися на такий трюк. Цей випуск вiдомий як «Подорож у часi».
Тодi у Роберта виникли труднощi з тим, щоб знайти iсторiю, якiй би можна було дати таку назву. Тож ми влаштували «мозковий штурм». Серед iнших неймовiрних iдей я запропонувала iсторiю про людське немовля, виховане iнопланетянами. За словами Роберта, ця iдея була завеликою для короткого оповiдання, проте записав ii. Тiеi ночi вiн пiшов у свiй кабiнет, де написав кiлька довгих нотаток – i вiдклав iх. Для заголовку «Безодня» вiн створив зовсiм iншу iсторiю.
Роберт працював над нотатками кiлька рокiв, впродовж яких почав писати те, що мало стати «Чужинцем на чужiй землi». Та чомусь ця iсторiя не трималась купи, i вiн вiдкладав ii. Роберт повертався до рукопису кiлька разiв, але не закiнчував його аж до 1960 року. Саме цю версiю ви й тримаете в руках.
У 1960-тi роки видавцi боялися публiкувати «Чужинця на чужiй землi» – ця книга надто вiдрiзнялась вiд загальноприйнятих норм. Отже, щоб зменшити можливi втрати, Роберта попросили скоротити рукопис до 150 000 слiв, вирiзавши при цьому близько 70 000. Йому запропонували внести й iншi змiни, i лише пiсля цього редактор ризикнув i видав книгу.
Вилучити майже четверту частину завершеноi книги було неможливим завданням. Але через кiлька мiсяцiв Роберт виконав його. Остаточна кiлькiсть слiв сягала 160 087. Роберт був переконаний, що неможливо викинути щось iще, тож книгу прийняли в такому обсязi.
У такому виглядi ii й видавали протягом 28 рокiв.
У 1976 роцi Конгре