Назад к книге «Внутрішня історія. Кишечник – найцікавіший орган нашого тіла» [Джулия Эндерс, Джулія Ендерс]

Внутрiшня iсторiя. Кишечник – найцiкавiший орган нашого тiла

Джулiя Ендерс

До вашоi уваги – його величнiсть кишечник! Так-так, саме вiн! Ви ще соромитеся говорити про цей дуже важливий та цiкавий орган свого тiла? Дарма! Тому що саме вiд його роботи залежить не тiльки гарне фiзичне самопочуття, але й ваш настрiй та психiчний стан. Узагалi, що ми знаемо про кишечник? Здаеться, зовсiм небагато! Але ж це цiлий свiт зi своiми правилами, обов'язками, громадянами – i навiть злочинцями! Ця книга покликана змiнити iснуючий стан речей. Ви дiзнаетеся про структуру та принципи роботи кишечника, роль кишковоi флори, вплив кишечника на мозок та зв'язок iмунноi системи i бактерiй… Тож запрошуемо до захопливоi подорожi травним шляхом! Обiцяемо, нудно не буде!

Джулiя Ендерс

Внутрiшня iсторiя

Кишечник – найцiкавiший орган нашого тiла

Уся iнформацiя, наведена в цiй книзi, сумлiнно перевiрена автором.

Видавництво не несе вiдповiдальностi за можливi негативнi наслiдки, якi можуть виникнути в результатi необережного застосування пропонованих матерiалiв.

Книга не замiнить консультацii лiкаря.

Присвячуеться всiм батькам-одинакам i матерям-одиначкам, якi вiддають стiльки енергii та любовi своiм дiтям, скiльки моя матiр вiддае менi та моiй сестрi

Також присвячуеться Гедi

Передмова

Я народилася за допомогою кесаревого розтину, i тому мене не годували груддю. Це робить мене iдеальним прикладом сучасноi дитини XXI столiття. Якби я вже тодi щось знала про кишечник, то могла б робити ставки на те, вiд яких хвороб страждатиму. Спочатку я не переносила лактозу. Я нiколи не ставила собi питань на кшталт: «Чому раптом на п'ятому роцi свого життя я змогла знову пити молоко?», «Чому колись я була товстою, а потiм знову схудла?» Тодi я почувалася добре, але потiм настав критичний момент.

Коли менi виповнилося сiмнадцять рокiв, без жодних причин на правiй нозi вiдкрилася невелика рана. Вона нiяк не гоiлась, i через мiсяць я пiшла до лiкаря. Лiкарка не знала напевне, що то за хвороба, i прописала менi звичайну мазь. Через три тижнi моя нога стала однiею суцiльною раною. Незабаром рани вiдкрилися на другiй нозi, руках i спинi. Обличчя також дещо постраждало. На щастя, все сталося взимку, тому всi вважали, що це герпес та невелике садно на лобi.

Жоден лiкар не мiг менi допомогти – найiмовiрнiше, це був якийсь рiзновид нейродерматиту. Мене питали, чи не перебуваю я в станi стресу або переживаю через щось. Кортизон допомагав, та ненадовго – як тiльки я припиняла його приймати, все починалося знов. Одного року я мусила носити зимовi колготки влiтку, щоб моi рани не лишали слiдiв на одязi. Зрештою я опанувала себе i глибше замислилася над проблемою. Випадково я натрапила на повiдомлення про дуже схожий стан шкiри. Людина отримала цi ускладнення пiсля прийому антибiотикiв, а моi першi рани вiдкрилися якраз тижнiв через два пiсля того, як я була змушена приймати iх.

З того моменту я перестала вважати, що моя хвороба якимось чином стосуеться шкiри, i зрозумiла, що причина – у моему кишечнику. Я не iла молочнi продукти, глютен, почала приймати рiзнi бактерii та харчуватися здоровою iжею. Це був час божевiльних експериментiв. Якби тодi я вивчала медицину, то не зробила б i половини того, на що наважилась. Одного разу протягом кiлькох тижнiв я приймала забагато цинку, що призвело до надчутливого нюху.

За допомогою деяких хитрощiв я врештi-решт поборола свою хворобу. Це був успiх, i на прикладi власного тiла я зрозумiла: знання – сила. Отже, я почала вивчати медицину.

Ще пiд час навчання в першому семестрi на однiй з вечiрок я сидiла бiля хлопця з найжахливiшим запахом iз рота, який менi доводилося вiдчути в життi. Запах був дуже специфiчним: не рiзкий запах водню вiд лiтнiх джентльменiв чи солодкий i водночас гнильний запах вiд тiточок, якi зловживають солодким. Через деякий час я пересiла, щоб не вiдчувати його. Наступного дня хлопець помер – самогубство. Я знов i знов думками поверталася до цього випадку. Чи можливе те, що такий запах був спричинений хворим кишечником i хвороба якимось чином впливала на настрiй хлопця?

Через тиждень я наважилася погов