Етнологiя для народу. Свята, традицii, звичаi, обряди, прикмети, вiрування украiнцiв
Ірина Ігнатенко
Сьогоднi чималий iнтерес викликають звичаi та традицii наших предкiв. Захопливо та цiкаво ця книжка розповiдае про обряди та прикмети i не лише описуе iх, але й пояснюе, якi щоденнi справи та потреби лягли у iхню основу. Ви довiдаетеся про народнi вiрування, пов’язанi з календарними святами, iз життевим циклом людини: сватанням та весiллям, народженням дитини, хрестинами, похованням. Навiщо пiд лiжко клали гребiнець i хустку? Чому на весiллi били горщики? У яких випадках жiнка, пiдшиваючи сорочку, не робила вузлiв? Чому не можна було будувати хату з верби, осики? Дiзнавайтеся про свое корiння та передавайте знання нащадкам!
Ірина Ігнатенко
Етнологiя для народу
Свята, традицii, звичаi, обряди, прикмети, вiрування украiнцiв
Моiй донечцi Марii,
яка вiд самого народження дiлить маму з наукою,
з любов’ю та вдячнiстю за розумiння
присвячую
Вступне слово
Давнi, символiчнi, глибиннi, магiчнi, мудрi, життедайнi – усе це можна сказати про украiнськi звичаi, обряди й вiрування. Вони е тiею криницею мудростi, яку прийнято називати духовною культурою народу.
«Не було б щастя, та нещастя помогло» – випробування, якi проходить сьогоднi Украiна, стали потужним стимулом для небаченоi донинi зацiкавленостi пересiчних громадян своею iсторiею та культурою.
«Етнологiя для народу» – це науково-популярна книжка, написана простою, зрозумiлою мовою, не обтяжена термiнами й купою посилань. Натомiсть викладений матерiал базуеться на солiдних та достовiрних етнографiчних джерелах: польових дослiдженнях, архiвних матерiалах, фаховiй сучаснiй лiтературi, яку створили провiднi етнологи Украiни.
Любий читачу, познайомившись iз цим дослiдженням, ти дiзнаешся багато нового й цiкавого! Книжка розкаже про обряди, що супроводжували ключовi перiоди людського життя: народження, одруження та смерть; розкрие таемницi народноi медицини та секрети наших предкiв, пов’язанi з будiвництвом хати й веденням власного господарства; висвiтлить традицii вiдзначання свят рiчного циклу, що допоможе зрозумiти значущiсть плину часу. А головне – ти матимеш поживу для роздумiв про те, чому багато прадiдiвських традицiй, незважаючи нi на що, лишаються з нами донинi.
Отже, у добру путь сторiнками споконвiчноi народноi мудростi!
Обряди життевого циклу людини
Родильна обрядовiсть
Зачаття дитини: вiрування, прикмети, заборони
За споконвiчними уявленнями украiнцiв, одна з найважливiших цiнностей – це дитина, а жiнка стае повноцiнною особою, лише реалiзувавши себе як мати. Так само повноцiнною вважали лише родину з дiтьми. У народi говорили: «Хата з дiтьми – базар, без дiтей – кладовище». Саме тому одним з основних обрядiв на весiллi було програмування здорових i щасливих нащадкiв. Щоб майбутня дитина була здоровою й радiсною, низку заборон та обмежень накладали й на вагiтну жiнку, про що йтиметься нижче.
Мiж тим, важливо зазначити ще один вкрай важливий аспект – зачаття дитини та пов’язанi з ним народнi вiрування, прикмети та заборони. Як доводять етнографiчнi джерела та польовi матерiали, в украiнцiв iснувала низка вiрувань, пов’язаних саме iз зачаттям дитини.
Варто звернути увагу на iснування правил, рекомендацiй, заборон щодо часу, мiсця, поз, рухiв та iнших приписiв, якi, за народними уявленнями, гарантували батькам появу повноцiнних, здорових i щасливих дiтей. Натомiсть народження неповноцiнних, калiк, «виродкiв» найчастiше якраз i пояснювали недотриманням заборон на статевi зносини в «небезпечнi» перiоди.
Насамперед табу накладали пiд час чотирьох рiчних постiв – Великого, Петрiвського, Успенського, Пилипiвського, пiсних днiв – середи й п’ятницi, православних свят, особливо дванадесятих, поминальних днiв. Вiрили, що зачатi в такий перiод дiти матимуть фiзичнi й психiчнi вади або стануть у майбутньому злодiями, крадiями, убивцями, вовкулаками.
Доречно зауважити, що заборона на статевi стосунки в зазначенi перiоди була вiдома ще з часiв Киiвськоi Русi та сформувалася пiд впливом церкви пiсля того, як схiднi слов’яни прийняли середньовiчне християнство. Окрiм