Назад к книге «Бібліотека душ» [Ренсом Ріггз, Ренсом Ріґґз]

Бiблiотека душ

Ренсом Рiггз

Мiс Перегрiн #3

Абатон… Загадкове зникле мiсто, де в бiблiотецi зберiгаються душi великих дивних… Старовинна легенда нагадае про себе, коли в пошуках викрадених дiтей Джейкоб, Емма й вiрний Едисон, сплутавши слiди переслiдувачам у сучасному Лондонi, вирушать до вiкторiанськоi Англii. У небезпечнiй подорожi в нетрi Диявольського Акра – петлi поза законом, де дуже легко приховати вкрадене, – iх супроводжують похмурий перевiзник Шарон, спокушений перспективами кар’ерного зростання, i приручений Джейкобом порожняк. Але тут, бiля самого лiгва витворiв, iх уже багато рокiв чекае той, хто вiрить у повернення бiблiотекаря…

Ренсом Рiггз

Бiблiотека душ

Жодну з частин даного видання не можна копiювати або вiдтворювати в будь-якiй формi без письмового дозволу видавництва

Вперше опублiковано англiйською мовою видавництвом Quirk Books, Фiладельфiя, Пенсiльванiя

Перекладено за виданням:

Riggs R. Library of Souls: The Third Novel of Miss Peregrine’s Peculiar Children: A Novel / Ransom Riggs. – Quirk Books, 2015. – 464 p.

© Ransom Riggs, 2015

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2016

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2016

* * *

ДЛЯ МОЄЇ МАТЕРІ

Краi землi, глибини моря

i вiтри та часу темряву – усе це вибрав ти.

Е. М. Форстер

Словник «дивних» термiнiв

ДИВНІ – прихована гiлка будь-якого бiологiчного виду (людей i тварин), якiй випало благословення i водночас прокляття володiти надприродними здiбностями. Дивнi iстоти, до яких шанобливо ставилися в стародавнi часи, а нинi бояться i переслiдують, – вигнанцi, що живуть, переховуючись у тiнi.

КОНТУР – часопросторова область, де нескiнченно повторюеться один i той самий день. Створенням i забезпеченням iхньоi життедiяльностi завiдують iмбрини; контури дають прихисток вiд небезпеки iхнiм дивним пiдопiчним i на невизначений час вiдтермiновують старiння своiх жителiв. Проте тi, хто живе в контурi, в жодному разi не безсмертнi: кожен день, який вони «пропускають», записуеться iм у борг, який вони муситимуть сплатити, якщо раптом затримаються надовго за межами свого контуру. Їхне старiння буде стрiмким i огидним.

ІМБРИНИ – перевертнi-матрiархи царства дивних. З власноi волi можуть перекидатися на птахiв, керувати часом; iхнiй обов’язок – оберiгати дивних дiтей. Давньою мовою дивних слово «iмбрина» (звучить воно як «iммм-бринна») означае «оберт» чи «коло».

ПОРОЖНЯКИ – монстри. Колись вони самi були дивними, а тепер, постiйно гнанi голодом, харчуються душами своiх колишнiх братiв i сестер. Вони висхлi й схожi на трупи, але мають м’язистi щелепи, всерединi яких ховаються сильнi язики-щупальця. Надзвичайно небезпечнi, бо невидимi для всiх, окрiм кiлькох дивних, серед яких живим, наскiльки вiдомо, залишився тiльки Джейкоб Портман. (Іншим знаним дивним iз такими здiбностями був його покiйний дiдусь.) Донедавна порожняки не могли заходити в контури, й тому дивнi iстоти почувалися там у безпецi. Однак усе змiнилося.

ВИТВОРИ – коли порожняк поглине достатньо душ дивних, вiн стае витвором. Вони видимi й майже в усьому нагадують людей. Крiм одного: очi в них без зiниць i абсолютно бiлi. Витвори надзвичайно розумнi, вмiють хитрощами здобути бажане й чудово прикидаються, тому впродовж багатьох рокiв без проблем проникають у рiзнi спiльноти – як звичайних, так i дивних людей. Витвором може виявитися будь-хто: продавець у бакалiйнiй крамницi, водiй автобуса, ваш психiатр. Вони вже давно промишляють убивствами, залякуванням i викраденням дивних, пiдсилаючи потвор-порожнякiв як своiх найманих убивць. А iхня головна мета – абсолютна помста й панування над царством дивних.

Роздiл перший

Монстр стояв на вiддалi простягнутого язика вiд нас i не зводив пожадливого погляду з наших ший. У покорченому мозку вирували фантазii про вбивство. Повiтря навколо нас аж бринiло вiд його голоду. Порожняки народжуються з вiдчуттям кривавоi жаги до душ дивних, а тут ми вишикувалися перед ним, як бутерброди в буфетi: Едисон, якого вистачило б рiвно на один укус, вiдважно захищав моi ноги, застережливо пiднявши хвоста; Емма спиралася на мене