1000 фактiв про Украiну

Владимир Владимирович Сядро

Валентина Марковна Скляренко

Історiя та полiтика, наука i технiка, мистецтво i спорт – ось далеко не повний перелiк тем, що висвiтлюються в нашому виданнi. Ви дiзнаетесь про видатнi археологiчнi пам’ятки – Кам’яну Могилу i Херсонес Таврiйський, що увiйшли до Списку всесвiтньоi культурноi спадщини ЮНЕСКО; про природнi багатства Украiни – мiнеральнi води та цiлющi грязi, заповiдний ковиловий степ i карпатськi лiси, поклади вугiлля та нафти, урановоi руди та золота; про визначнi науковi вiдкриття i технiчнi досягнення i, насамперед, про надзвичайних людей, якi жили в нашiй краiнi в рiзнi часи.

1000 фактiв про Украiну

упорядники В.М. Скляренко, В.В. Сядро

1. Історiя та полiтика

Люди населяли значну частину нинiшньоi територii Украiни ще в епоху середнього палеолiту – близько 100-35 тисяч рокiв тому. І досi археологи знаходять по всiй краiнi стiйбища та поселення, де збереглися рiзноманiтнi кам’янi знаряддя та кiстки давнiх тварин. Серед них бiльше нiж 50 стоянок неандертальцiв, якi жили переважно в Криму, в печерах Кiiк-Коба та Старосiлля, а також поблизу сучасного Бiлогорська. Знайдено такi стоянки i на територii Донбасу, пiд Одесою, на Волинi та в Закарпаттi.

* * *

Найцiкавiшою археологiчною пам’яткою про життя стародавнiх мешканцiв Украiни е Кам’яна Могила, яка знаходиться неподалiк вiд села Терпiння Мелiтопольського району Запорiзькоi областi. Вона являе собою пiщаний пагорб, вкритий великими кам’яними брилами, в яких е безлiч гротiв, печер та трiщин.

Заповiдник «Кам’яна Могила»

* * *

На каменях та стiнах печер Кам’яноi Могили зосереджено бiльше трьох тисяч наскельних малюнкiв та символiв – вiд кам’яного вiку до епохи бронзи та бiльш пiзнiх часiв. Деiнде iх вкрито червоними та чорними мiнеральними барвниками. Є тут i Печера Кози, гроти Бика (або Мамонта) та Дракона, двометрова фiгура людини-риби. І скрiзь – зображення Дерева життя, символу родючостi та вiчностi.

* * *

Першi вiдомостi про Кам’яну Могилу датуються 1889 роком, коли археолог М. Веселовський вперше знайшов в одному з ii гротiв таемничi знаки, однак анi вiн, анi iншi вченi довгий час не могли iх зрозумiти.

* * *

Тiльки коли через 100 рокiв за iх розшифровку взявся сходознавець А. Г. Кифiшин, було висловлено припущення, що цi пiктограми е протошумерськими, а сама Кам’яна Могила протягом тисячолiть грала роль сакрального центру. На однiй з брил учений прочитав напис «Шу-Нун», накреслений великими, до метра висотою, знаками. В перекладi з шумерськоi це означае «Рука Царицi» або «Закон Володарки» i може бути розтлумачено як назва святилища.

* * *

А.Г. Кифiшин також розшифрував календар Кам’яноi Могили, якому бiльше 14 тисяч рокiв. За його словами, «Кам’яна Могила – це грандiозний стародавнiй архiв, який дозволить висвiтлити iсторiю цивiлiзацii Шумеру».

* * *

На територii Украiни було вiдкрито одну з найдавнiших землеробських культур, яка iснувала ще в IV–III тисячолiттi до н. е. За мiсцем археологiчних розкопок, якi проводилися бiля села Трипiлля на Киiвщинi, ii було названо трипiльською, або «Кукутень-Трипiлля».

* * *

Знахiдки, виявленi бiля села Трипiлля, свiдчать про те, що трипiльцi користувалися знаряддями з каменю, але вже вмiли обробляти мiдь, знали та вирощували бiльше десяти злакових культур, використовуючи для цього дерев’яний плуг; будували двоповерховi помешкання, користувалися календарем та володiли гончарним мистецтвом. Завдяки глиняним печам та розфарбованiй керамiцi трипiльська культура вiдома в усьому свiтi. Їi орнаменти, що дiйшли до нас через тисячолiття, значною мiрою збереглися i вважаються сьогоднi традицiйно украiнськими.

* * *

Трипiльцi лишили нам дуже багато загадок. Дослiдники i досi не можуть пояснити, чому кожнi 50–60 рокiв вони спалювали своi помешкання та переходили на iнше мiсце. Можливо, це був ритуал, що вiдповiдав iх космогонiчному уявленню про життевий цикл, а можливо, просто з часом землi виснажувалися i час було шукати новi, бiльш родючi? Так чи iнакше, та тепер залишки трипiльських городищ знаходять по всiй Украiнi. Деякi вченi висловлюють припущення,