Бiй пiд Крутами. 1918

Ю. В. Сорока

Знаменитi подii iсторii Украiни

Роки нестримною ходою продовжують свiй рух, усе далi й далi вiдкидаючи нас у часi вiд подiй початку XX сторiччя, коли у полум’i революцii народжувалась Украiнська Народна Республiка. Народжувалась, щоб усього лиш на коротку мить посiяти в серцях справжнiх украiнцiв надiю на вiдродження колишньоi величi козацькоi Гетьманщини, вчинити вiдчайдушну спробу продемонструвати свiтовi, що Украiна е самостiйною державою.

У нашiй книзi мова пiде про знаменитий за своею трагiчнiстю i героiзмом бiй пiд Крутами. Не буде перебiльшенням сказати, що цей бiй, а також значення, яке вiн мав у боротьбi за незалежнiсть Украiни, посiдають одне з чiльних мiсць у новiтнiй iсторii Украiнськоi держави.

Ю. В. Сорока

Бiй пiд Крутами

Пролог

Роки нестримною ходою продовжують свiй рух, усе далi й далi вiдкидаючи нас у часi вiд подiй початку XX сторiччя, коли у полум'i революцii народжувалась Украiнська Народна Республiка. Народжувалась, щоб усього лиш на коротку мить посiяти в серцях справжнiх украiнцiв надiю на вiдродження колишньоi величi козацькоi Гетьманщини, вчинити вiдчайдушну спробу продемонструвати свiтовi, що Украiна е самостiйною державою.

Напевне УНР не була iдеальним державним утворенням. Надто мало часу було вiдведено для того, щоб вона скористалася з унiкальноi можливостi, яку отримала внаслiдок революцii у Росii. Але насамперед вона не була iдеалом тому, що iсторiя демонструе нам – iдеальноi держави не iснуе як такоi. Свiт не знав i не знае iдеалу, тож завжди той чи iнший народ, утворюючи iнститут державноi влади, припускаеться помилок, якi потiм доводиться долати за допомогою титанiчних зусиль. Не уникли таких помилок i творцi Украiнськоi Народноi Республiки. Надто мало досвiду державотворення було у тих людей. Надто грандiозним було завдання поновити украiнську державнiсть, зруйновану Росiйською iмперiею ще у XVIII сторiччi. Будувати завжди безмiрно важче, значно легше руйнувати й осуджувати. Та все ж мусимо зауважити: усi, хто осуджував, були стороннiми спостерiгачами, порядними або непорядними арбiтрами давнiх подiй. Однак не стороннi спостерiгачi, котрi беруться виносити вирок iстинним борцям за незалежнiсть, е творцями iсторii. Такими творцями е тi, хто, незважаючи на обставини, стае на захист Батькiвщини i до останнього виконуе свiй обов'язок.

У нашiй книзi мова пiде про знаменитий за своею трагiчнiстю i героiзмом бiй пiд Крутами. Не буде перебiльшенням сказати, що цей бiй, а також значення, яке вiн мав у боротьбi за незалежнiсть Украiни, посiдають одне з чiльних мiсць у новiтнiй iсторii Украiнськоi держави. Знаходили «Крутянськi Фермопiли» вiдголосок у працях iсторикiв, публiцистiв, полiтологiв, а також письменникiв i поетiв. Про трагiчнi подii початку 1918 року створено сотнi полум'яних поетичних рядкiв, а славетний украiнський поет Павло Тичина закарбував iх на скрижалях народноi пам'ятi:

На Аскольдовiй могилi

Поховали iх —

Тридцять мучнiв украiнцiв,

Славних, молодих…

На Аскольдовiй могилi

Украiнський цвiт! —

По кривавiй по дорозi

Нам iти у свiт.

На кого посмiла знятись

Зрадника рука? —

Квiтне сонце, грае вiтер

І Днiпро-рiка…

На кого завзявся Каiн?

Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свiй коханий край.

Вмерли в Новiм Заповiтi

З славою святих. —

На Аскольдовiй могилi

Поховали iх.

Читаючи цi, сповненi душевного болю рядки, мимоволi ставиш перед собою питання: ким же були тi «славнi, молодi» люди, смерть яких оспiвав поет? За що загинули i якi обставини привели iх на Аскольдову могилу у Киевi, щоб навiки поховати там, покривши невмирущою славою. Що вчинили вони героiчного, достойного того, щоб перший президент самостiйноi Украiни Михайло Грушевський назвав iх героями?

Для того щоб дати вiдповiдь на усi цi питання, спробуемо зiбрати докупи рiзноманiтнi iнформативнi джерела, спогади очевидцiв i судження iсторiографiв, якi стосуються подiй, що вiдбулись 29 сiчня 1918 року на вiдтинку залiзничного шляху мiж Нiжином i Бахмачем, у районi нiкому невiдомоi станцii Крути.

Слiд сказати, що бiй пiд Крутами довг