Тiнi забутих предкiв. Новели (збiрник)
Михайло Михайлович Коцюбинський
Шедеври на всi часи
«Михайло Михайлович Коцюбинський народився 5 (17) вересня 1864 р. в м. Вiнниця в сiм’i дрiбного урядовця. Дитинство та юнiсть майбутнього письменника минули в мiстечках i селах Подiлля, куди переводили батька по службi. Освiту здобував у Барськiй початковiй школi (1875–1876) та Шаргородському духовному училищi (1876–1880). Через тяжке матерiальне становище родини юнаковi не вдалося отримати унiверситетську освiту.
У 1886–1889 рр. вiн давав приватнi уроки i продовжував навчатися самостiйно, а у 1891 р., склавши iспит екстерном при Вiнницькому реальному училищi на народного вчителя, працював репетитором…»
Михайло Коцюбинський
Тiнi забутих предкiв. Новели (збiрник)
Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля»
2011
© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», видання украiнською мовою, 2011
© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», художне оформлення, 2011
ISBN 978-966-14-2736-4 (fb2)
Жодну з частин даного видання не можна копiювати або вiдтворювати в будь-якiй формi без письмового дозволу видавництва
Електронна версiя створена за виданням:
Коцюбинський М.
К76 Тiнi забутих предкiв. Новели [Текст] / худож. А. Печенiзький. – Харкiв: Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», 2011. – 352 с.: iл.
ISBN 978-966-14-0428-0 (серiя).
ISBN 978-966-14-1085-4 (т. 14).
ББК 84.4УКР1
Михайло Михайлович Коцюбинський народився 5 (17) вересня 1864 р. в м. Вiнниця в сiм’i дрiбного урядовця. Дитинство та юнiсть майбутнього письменника минули в мiстечках i селах Подiлля, куди переводили батька по службi. Освiту здобував у Барськiй початковiй школi (1875–1876) та Шаргородському духовному училищi (1876–1880). Через тяжке матерiальне становище родини юнаковi не вдалося отримати унiверситетську освiту.
У 1886–1889 рр. вiн давав приватнi уроки i продовжував навчатися самостiйно, а у 1891 р., склавши iспит екстерном при Вiнницькому реальному училищi на народного вчителя, працював репетитором.
Коцюбинський почав пробувати своi сили в лiтературi рано, брався за поезiю, переклади, нариси. 1890 р. львiвський дитячий журнал «Дзвiнок» опублiкував його вiрш «Наша хатка». У цьому ж роцi юнак побував у Львовi, встановивши творчi контакти з мiсцевими лiтераторами та видавцями, зокрема І. Франком.
Поiздка започаткувала постiйну спiвпрацю Коцюбинського в захiдноукраiнських виданнях. На початку 1891 р. вiн поiхав до с. Лопатинцi на Вiнниччинi, де поеднував роботу домашнього вчителя в родинi мiсцевого службовця з поглибленим вивченням життя села, народноi мови, культури. За один 1891 рiк з-пiд його пера вийшли оповiдання «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», повiсть «На вiру», вiршована казка «Завидющий брат». Твори привернули увагу лiтературноi громадськостi, засвiдчили, що в украiнську прозу прийшов талановитий художник.
На початку 90-х рокiв частина молодоi украiнськоi iнтелiгенцii, перейнятоi лiберально-просвiтницькими iдеями, утворила органiзацiю «Братство тарасiвцiв», з учасниками якоi Коцюбинський деякий час пiдтримував зв’язок.
У 1892–1896 рр. М. Коцюбинський був у складi Одеськоi фiлоксерноi комiсii, яка боролася зi шкiдником винограду – фiлоксерою. Робота в селах Бессарабii дала йому матерiал для написання циклу молдавських оповiдань. Залишивши роботу в комiсii, вiн виiхав до Житомира, де обiймав рiзнi посади в редакцii мiсцевоi газети «Волынь». На початку 1898 р. Коцюбинський дiстав роботу в чернiгiвському земствi. У Чернiговi вiн закохався, одружився, став господарем дому та батьком чотирьох дiтей. Щотижня у будинку письменника збиралась лiтературна молодь мiста. Сюди приходили вiдомi у майбутньому письменники i поети: Василь Блакитний, Микола Вороний, Павло Тичина… Згодом М. Коцюбинський почав мандрувати. Вiн об’iздив майже всю Європу. На жаль, це був не лише потяг його душi, а й потреба лiкуватися.
Провiдним жанром малоi прози Коцюбинського пiсля 1901 р. стала соцiально-психологiчна новела. У п’ятилiття перед революцiею 1905–1907 рр. Коцюбинський написав i опублiкув