Полярна нiч

Вагiф Султанли

У книгу увiйшли оповiдання рiзних рокiв азербайджанського письменника Вагiфа Султанли, основною темою яких е художнiй аналiз морально-етичних проблем сучасного суспiльства.

ВАГІФ СУЛТАНЛИ

ПОЛЯРНА НІЧ

ПЕРЕДМОВА

«Бажання писати – хвороба душi,

Умiння писати – майже лiки»…

    (с) А. Кузьмiн

Збiрка оповiдань, яку написав сучасний азербайджанський письменник, фiлософ-екзистенцiалiст, являе собою енциклопедiю життевоi мудростi, що наповнена непiдробною любов'ю до рiдного краю, до iсторii, культури i традицiй жителiв цього краю.

З перших рядкiв розповiдi заворожують простотою викладу i глибиною сенсу, змушують замислитися про швидкоплиннiсть i унiкальность буття, про глибину емоцiйних переживань головних героiв. Кожна нова прочитана сторiнка «пiдсаджуе на гачок» нашу уяву, утримуе i не вiдпускае до завершення прочитання розповiдi.

Всi рядки оповiдань глибоко просякнутi почуттям людяностi. Як позначав свою позицiю Жан-Поль Сартр, единий, хто чiтко висловлював свою приналежнiсть до даного фiлософського напряму, «екзистенцiалiзм – це гуманiзм».

Автор оповiдань, Вагiф Султанли, занурюе нас свiт «екзистенцiй», де виявляються головнi героi. Читач разом з героями виявляе себе в «прикордонному станi», перед лицем смертi, де свiт стае «iнтимно близьким». Людське iснування – це буття, звернене в смерть.

Людина осягае свою сутнiсть протягом усього життя i несе вiдповiдальнiсть за кожну вчинену ним дiю, не може пояснювати своi помилки «обставинами». Людина – створюе себе як «концепт». Зрештою, iдеальна свобода людини – це свобода особистостi вiд суспiльства.

Вагiф Султанли народився в 1958 роцi, в провiнцii Кюрдамiр Азербайджанськоi Республiки. У 1981 роцi вiн закiнчив фiлологiчний факультет Бакинського Державного Унiверситету. В даний час вiн е професором кафедри сучасноi азербайджанськоi лiтератури Бакинського Державного Унiверситету.

У 1995–1998 вiн працював в якостi кореспондента в лiтературнiй американськiй програмi «Воля i Вiльна Європа» редакцiя радiостанцii в Азербайджанi. Вiн був редактором головного журналу «Худаферiн» (1995–1996), який видавався в Польщi та журналу «Араз» (1996–1997), який видавався в Швецii. В даний час вiн е редактором журналу «Азербайджанський свiт», який виходить з 2002 року в США. Вiн автор книг: «Вигорiлi зiрки» (1988), «Море людей» (1992), «Ринок рабiв» (1999), «Сон смертi» (2002), «Долина марностi» (2010), «Пустеля вiйни» (2013) та iншi романи та збiрки оповiдань.

Поряд з лiтературною дiяльнiстю автор залучений в теоретико-естетичнi проблеми мистецтва. Приклади його лiтературних пошукiв критики «Лiтературний свiт Мамеда Емiна Расулзаде» (1993), «Важка дорога подорожнього» (1996), «Обрii свободи» (1997), «Азербайджанська емiграцiйна лiтература» (1998), «Лiтературно-теоретичнi iлюстрацii» (2000), «Берег успiшного життя» (2004), «Освiтнi питання лiтературноi критики» (2007), «Азербайджанське лiтературознавство» (2012), «Любов до незалежностi» (2014).

Крiм того, велика кiлькiсть авторських статей були опублiкованi в пресi Азербайджану, Росii, Туреччини та европейських краiн. Тепер е унiкальна можливiсть i для украiнських читачiв познайомитися з творчiстю азербайджанського письменника та мислителя Вагiфа Султанли.

Нижче наведенi висловлювання iноземних авторiв i критикiв про творчiсть Вагiфа Султанли:

«The great, intellectual, path-defining writer of Azerbaijanian modern literature» Prof. Dr. Eunkyung Oh (Seul, South Korea). Видатний, високо освiчений, пись менник, який задае напрямок азербайджанськоi сучас ноi лiтератури.

    Prof. Dr. Eunkyung О (Сеул, Пiвденна Корея).

«Vagif Sultanly's figures and heroes are mostly owners of an inner dialog. Despite the torments and tragedies they are subjected to, they comprehend the essence of life as if through the prism of philosophy». Michael Brannock, writer (London, Great Britain). Дiйовi особи та головнi героi творiв Вагiфа Султанли в основному власники внутрiшнього дiалогу. Незважаю чи на муки i трагедii, яким вони пiддаються, розу мiють суть життя немов через призму фiлософii.

    Майкл Браннок, письменник (Лонд