Назад к книге «Маленький грішник» [Михайло Михайлович Коцюбинський]

Маленький грiшник

Михайло Коцюбинський

ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ #1

«Маленький грiшник» Михайла Коцюбинського – оповiдання про неслухняного хлопця, який вчився поганим звичкам i, лишившись сиротою, пiзно зрозумiв свою провину***. Найвiдомiшими творами автора е «Тiнi забутих предкiв», «Intermezzo», «Дорогою цiною», «Цвiт яблунi», «Ялинка», «Хо», В путах шайтана», «На каменi», «Пiд мiнаретами» тощо. Михайло Коцюбинський – украiнський письменник-iмпресiонiст, майстер психологiчноi прози.

Михайло Коцюбинський

МАЛЕНЬКИЙ ГРІШНИК

I

Дмитрик, восьмилiтнiй хлопчик, вискочив з душноi низенькоi хати, що по самi вiкна влiзла в землю. Надворi було краще, нiж у хатi. Сонечко пiдбилося вже височенько i пригрiвало. Снiг так блищав, що Дмитрик не мiг на нього дивитись i клiпав очима. Була вiдлига, з стрiх капало, з горбка збiгали, мов весною, струмочки талоi води, горобцi весело цвiрiнькали, жидiвськi кози никали по майданi, чи не лишилось де на торговицi хоч стебла сiна вiд учорашнього ярмарку. Се тепло, ся немов весняна днина серед зими вабили Дмитрика, тягли його в далечiнь, на волю, он в те мiсто, що здiймаеться до блакитного неба шпичастими вершечками церков, зеленими та червоними дахами на кам'яницях. Але мати його, Ярина, виходячи з вiдрами на щоденну роботу, звелiла йому сидiти вдома. Тому-то Дмитрик був сумний. Вiн стежив очима за матiр'ю, що, зiгнувшись пiд важкими вiдрами, повними води, переходила вулицю, бачив, як у брудних хатках уздовж вулицi вiдчинялись дверi, висовувалися звiдти жидiвки i гукали на його маму:

– Ярино! А несiть швидко води, бо дiжка порожня!

Дмитриковi на хвилинку жаль стало неньки, що слаба не слаба – увесь день мусить носити воду, заробляти на хлiб. Та не така була погода, щоб смуток затримався в його серцi. Все навкруги було таке радiсне, веселе, що з пам'ятi Дмитриковоi вилетiли десь i мати, й наказ ii сидiти вдома, вiн не помiтив як. самi ноги, озутi в здоровi зашкарублi чоботи, винесли його на вулицю. Дмитрик скубнув по дорозi за хвiст козу i весело засмiявсь, побачивши, як коза кумедно закрутила рогатою та бородатою головою. Далi, вчепившись ззаду до панських саней, проiхав до мосту, а звiдти, пошкрябуючи здоровими чобiтьми та iнколи ковзаючись, побiг через лiд на мiсто.

Купить книгу «Маленький грішник»

электронная ЛитРес 25 ₽