Розмова сердець

Микола Бажан

ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ #1

«Розмова сердець» Миколи Бажана – фiлософська поема, лейтмотивом якоi е пошук лiричного героя гармонii з внутрiшнiм «я»***. Твiр наповнений смутними настроями, неможливiсть знайти душевний спокiй породжуе внутрiшнiй психологiчний дискомфорт автора. Свiтову славу письменнику принесли твори «Будiвлi», «Гофманова нiч» «Нiчнi концерти», «Гетто в Уманi», «Розмова сердець», «Дорога», «Полiт крiзь бурю», «Безсмертя», «Данило Галицький», «Нiчнi роздуми старого майстра» тощо. Микола Бажан – украiнський поет, культуролог, енциклопедист, творив здебiльшого у експресiонiстично-бароково-романтичному стилi.

Микола Бажан

РОЗМОВА СЕРДЕЦЬ

І

Труський,  як  лихоманка,  дощ.

Осiння  нiч,  iдка  та  чорна.

І  б'еться  на  квадратах  площ

Людина  й  тiнь  ii  потворна.

Ідуть  вони.  Спокiйнi.  Вдвох.

Плекають  впевненiсть  глибоку,

Що  десь  дано  iм  аркушик  пiдлог,

Де  вiльно  ставити

крапки  сухого  кроку

І  не  боятися

крапок  над  власним  «i»,

Писать  собi,  читать  собi  свiй  вирок,

В  брудний  конверт

брудних  кватирок

Сховавши  свiдчення  своi.

В  смердючому,  в  плескатому  конвертi

Заховано  слова  дрiбних  тремтiнь  та  мук.

І  панi  Вiчностi,  шановний  панi  Смертi

Заадресовано  до  iхнiх  власних  рук.

І  так  лежать  листи,

життя  малi  цидулки,

І  труситься  над  площами  сльота,

І  розбiгаються  в  усi  кiнцi  провулки,

Немов  рядки  предсмертного  листа.

Я  теж  iду.

І  ось  уже  я  вдома:

Хрещатик,  №  50.

Я  зупинився.  Постать  невiдома

Заходить  теж  сюди

i  не  верта  назад.

На  сходах  пахне    цвiль  i  сеча,

І  купи  тьми  гниють  в  кутку.

А  я  несу  на  утлих  плечах,

Як  чадну  лампу,  голову  важку,

І  серця  виссаний  кавалок,

І  тiло  втомлене  свое,  —

І  надi  мною  дiм  встае,