Іван Мазепа
Олег Друздев
Украiнцi. Історiя нескорених
Його iм’я вiдоме кожному з нас зi шкiльних рокiв. Та у поглядах на цю найвiдомiшу постать украiнськоi iсторii е чимало розбiжностей. Іван Мазепа – хто вiн? Один iз найвидатнiших полiтикiв i гетьманiв Украiни чи звичайний пiдданий царя, який пiд скрутну годину вирiшив зрадити його? Яким е мiсце Мазепи в iсторii украiнського та росiйського народiв? Автор намагаеться дати максимально точну i зважену оцiнку цiй сповненiй суперечностей та величi людинi.
Олег Друздев
Іван Мазепа
© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», видання украiнською мовою, 2015
© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», художне оформлення, 2015
* * *
Вiд автора
Вiд Богдана до Івана не було у нас гетьма?на.
Украiнська приказка
Свого часу Володимир Винниченко писав, що украiнську iсторiю не можна читати без брому, бо вона вся – «безупинний, безперервний ряд повстань, вiйн, пожарищ, голоду, набiгiв, вiйськових переворотiв, iнтриг, сварок, пiдкопування». Із цим важко посперечатись, адже, будучи розташованою мiж двох свiтових потуг, Украiна повсякчас ставала об’ектом iхнiх нападiв, почергово змiнюючи орiентацiю на Захiд орiентацiею на Схiд i навпаки. Були спроби розiрвати це зачароване коло орiентацiею на третю силу, якою найчастiше виступала Османська iмперiя, та цi спроби закiнчувалися ще бiльшим розоренням Украiни. За таких обставин на перший план виходили постатi князiв, гетьманiв та iнших лiдерiв, якi брали на себе вiдповiдальнiсть за подальшу долю краiни. Показовою в цьому планi е постать Богдана Хмельницького, який за свое гетьманування змiнював орiентири не раз, орiентуючись то на Рiч Посполиту, то на Туреччину, то на Москву. Навiть перед самою смертю, знаючи, куди може привести Украiну союз iз Московським царством (саме так до часiв Петра І називалася теперiшня Росiя), вiн знову вирiшив змiнити орiентири, та не встиг… По його смертi в Украiнi розпочався перiод, який iдеально точно назвали одним словом – «Руiна». Роздерта на два береги Украiна стала ареною протистояння мiж Польщею та Московським царством. До цього протистояння перiодично долучалась Туреччина (часто за проханням самих гетьманiв) безпосередньо або за посередництвом Кримського ханства. Звiсно, несамостiйне становище Украiни щоразу призводило до сумних наслiдкiв. І Польща, i Московське царство, i Туреччина використовували украiнцiв для досягнення своеi мети, поступово, але цiлеспрямовано скорочуючи «права та вольностi» Гетьманщини – украiнськоi козацькоi держави. Особливих «успiхiв» у цьому досягло Московське царство, яке крок за кроком на основi сфальсифiкованих Переяславських статей Хмельницького узалежнювало украiнських гетьманiв вiд своеi волi. Таке урiзання прав у сполученнi зi зневажливим ставленням московського уряду призводило до того, що майже кожен гетьман завершував свое правлiння явною або непрямою опозицiею Москвi. Розумiючи це, царський уряд лобiював практику доносiв, що стали майже звичним явищем для того часу, про який буде наша розповiдь. Саме завдяки доносу своiм гетьманством поступився Іван Самойлович (1672–1687) нашому героевi Івановi Степановичу Мазепi (1687–1709).
Про Мазепу написано багато: вiд наукових праць до поем, портретiв, полiтичних карикатур тощо. Ним захоплювались та присвячували йому своi твори такi свiтовi генii, як Ференц Лiст, Вiктор Гюго, Джордж Гордон Байрон, Ежен Делакруа, Емiль Верне та iншi. Так само, як любили, його й ненавидiли. Ім’я Мазепи багато рокiв було символом зради та лицемiрства, його iм’ям росiйська пропаганда таврувала все, що було символом незалежностi та окремiшностi украiнського народу. Мабуть, тому вiн став настiльки близький украiнському народовi, що дискусii навколо його особи не вщухають дотепер.
Отож ким був Мазепа? Героем, який став до боротьби за волю свого народу, чи зрадником? Як визначитись в цьому питаннi та низцi iнших iсторичних питань? Насамперед варто звiльнитись вiд стандартизованих i далеких вiд правди клiше, якими користуються в школi та на телебаченнi. Зробленi з конкретною метою та з певноi точки зору, вони часто спрощують весь хiд iсторi