Вашi пальцi пахнуть ладаном

Валентин Л. Чемерис

Історiя Украiни в романах

Роман «Вашi пальцi пахнуть ладаном» розповiдае про драматичну долю та коротке життя знаменитоi «королеви екрана» епохи нiмого кiно – Вiри Холодноi, а також про легендарного «короля шансонье», артиста-виконавця своiх пiсень, композитора, поета Олександра Вертинського. Обое – знаковi постатi свого часу. Їхнi долi на зламi епох, вiйн i революцiй химерно переплелися, вона стала його Музою, великим коханням – на все життя. Вiдлуння цього почуття у його вiршах-пiснях i сьогоднi викликае незмiнний iнтерес. Як i барвисте богемне тло неординарних i колоритних постатей Срiбного вiку: Ахматовоi, Цветаевоi, юного футуриста Маяковського… Усi вони, так чи iнакше, були причетнi до життя i доль наших героiв. Письменник залучив багатющий фактографiчний матерiал, мемуари, спогади людей, що знали Вiру Холодну та Олександра Вертинського.

Читачевi буде також цiкавий погляд автора на цi далекi подii – з проекцiею у сьогодення.

Валентин Лукич Чемерис

Вашi пальцi пахнуть ладаном

Роман-есей про Вiру Холодну та Олександра Вертинського

Їi врода з першого погляду вражала всiх – i чоловiкiв, i жiнок.

Вона була не просто вродливою, у нiй була якась незвичайна привабливiсть, повна очарування й принад, що кiнокамера тiльки пiдсилювала.

Вона була вражаюче кiногенiчна, а на фотографiях виходило ще краще.

Особливо вабили ii великi, з поволокою, сiрi очi – хай i без яскравого блиску, але сповненi млостi та нiжностi…

Цi очi буквально заворожували глядачiв…

Це, власне, кажучи, роман (може бути iсторичним, бiографiчним, а може, й сучасним) про…

Про роман знаменитоi «королеви екрана» i такого ж знаменитого короля шансонье, поета, артиста i композитора, роман, який буде названо дослiдниками загадковим i таемничим.

Обое вони вже легендарнi: i Вiра Холодна, i Олександр Вертинський.

Про них i роман – про всi таемницi екранноi суперзiрки i про нього, короля шансону, «руського П’еро» та про iхне справдi незвичайне, загадкове i досi нерозгадане захоплення одне одним.

«У ii смерть нiхто не хотiв вiрити – всi вважали, що це якась там шпигунсько-контррозвiдницька iнтрига.

До всього ж подiбний полiтичний колорит зафарбовуе i присвячений iй фiльм «Раба любви» – з газет.

Трагедii часто починаються з пророцтв i зловiсних призвiсток

Можна вважати, що все, що написане нижче, i що ви, сподiваюсь, прочитаете якось при нагодi, було саме так, як тут розповiдаеться…

А може, це белетристика, де розгулялася авторова фантазiя.

Може, було не зовсiм i так.

А може, було… майже так. Як тут розповiдаеться, бо все ж таки ця iсторiя взята з ЇЇ життя.

«Пора жити, тобто пiзнавати щастя», – писав якось Олександр Пушкiн, i це роман про те, як героi нарештi почали жити.

Себто пiзнавати щастя. Але…

Сказано ж бо в старовинному манускриптi:

«Ця жiнка не буде щасливою, я у цьому впевнений. А тому, що вона носить на чолi печать страждання.

Краса для жiнки – це як «лихо з розуму» для чоловiка i, якщо красива жiнка ще й розумна – це зовсiм непосильний тягар».

Трагедii часто починаються з пророцтв i зловiсних призвiсток, – сказано в старовинному манускриптi, що його якось автор читав на дозвiллi.

…Якийсь грек-вiщун в Одесi возив актрису мiсячноi ночi в поле i, запитавши день i рiк ii народження та зробивши заклинання, сказав, що ii погубить «Великий нiмий», який заговорить лише тодi, коли ii вже не буде у цьому свiтi…

– Вiро Василiвно, звiздарями називають тих, хто займаеться ворожiнням на планетах i зiрках, пророкуе-вiщуе… Вже в нашi днi одне з наукових видань писало: «Лжевченi-астрологи, або, як iх ще називають, звiздарi, вважають, що доля людей нiбито залежить вiд руху планет i зiрок…»

– Не знаю, що там у вашому часi пишуть, а в моему часi звiздарiв сприймали серйозно.

– Ходить яса, що по вашому приiздi до Одеси якийсь грек-звiздар, ворожбит i вiщун, возив вас уночi в поле, пiд небо зоряне, i ворожив вам, i щось лихе пророкував…

– Так. Якоiсь ночi з греком-ворожбитом я виiздила у поле, але не сама, зi мною були моi друзi, i вони вам пiдтвердять: так, усе, що навiщував тодi менi грек-ворожбит, з