Михайло Грушевський
Юлiя Сергiiвна Таглiна
Знаменитi украiнцi
Михайло Грушевський (1866—1934) е однiею з головних постатей украiнського нацiонального самоствердження в новiтнiй iсторii Украiни. Видатний вчений i суспiльно-полiтичний дiяч, вiн створив 10-томну «Історiю Украiни-Руси» – першу повну iсторiю Украiни, таким чином перевершивши навiть таких своiх видатних попередникiв, як Костомаров, Кулiш, Драгоманов, Антонович. Але Грушевський не тiльки писав iсторичнi працi, вiн сам творив iсторiю: 1917 року став на чолi новоi Украiнськоi держави – його було обрано головою Центральноi Ради (1917—1918), яка в 1918 роцi проголосила Украiнську Народну Республiку (УНР). Завдяки цьому свiт дiзнався, що на землi iснуе Украiнська держава, президентом якоi i був М. С. Грушевський.
Юлiя Сергiiвна Таглiна
Михайло Грушевський
Довгi роки згадка про Михайла Сергiйовича Грушевського, академiка Всеукраiнськоi академii наук, академiка Академii наук СРСР, колишнього голови Центральноi Ради, славетного iсторика була у свiй час крамолою. Чому так сталося?
В «Большой советской энциклопедии» про нього написано так: «Грушевский Михаил Сергеевич – украинский буржуазный историк и историк украинской литературы, один из лидеров украинского буржуазно-националистического движения. В марте 1917-го примкнул к партии украинских эсеров и возглавил буржуазно-националистическую украинскую Центральную Раду, став одним из главных ее идеологов.
…Научное значение трудов Грушевского ограничено тенденциозностью в отборе и обобщении фактов, националистической интерпретацией источников».
А ось що писав про Грушевського І. Крип’якевич у 1935 роцi: «Грушевський перший поставив украiнство на Надднiпрянщинi «на весь зрiст» – вимагав, щоб украiнцi не тiльки розвивали все бiльше свою культуру, але й виступали як самостiйна нацiя на европейському полi. І у своiх iсторичних працях, i у численних статтях вiн усе розбуджував нацiональну свiдомiсть i кликав до працi й органiзацii. Коли ж прийшла революцiя, вiн став на чолi новоi украiнськоi держави i з своiми найкращими намiрами старався вести ii до розвитку та сили.
Та йому не довелося дiйти до бажаноi мети. Будова, якiй присвятив так багато зусиль, упала. А проте iм’я першого Президента украiнськоi Держави збережеться у вiчнiй пам’ятi нашого народу. Вiн нiколи не забуде Того, що так щиро любив Украiну, так багато за неi вистраждав та цiле Свое життя присвятив для ii добра».
Сам же Грушевський звертався до украiнцiв з такими словами: «Я хочу жити, щоб працювати, страждати i боротись разом з вами».
І сьогоднi ми розумiемо, що Грушевський був саме такою людиною, яка жила, працювала, страждала i боролася разом зi своiм народом.
Михайло Сергiйович Грушевський народився 17 (29) вересня 1866 року у мiстi Холм (нинi польське мiсто Хелм), що було свого часу засноване князем Данилом Галицьким, де й провiв першi роки свого життя.
Але родина Михайла Сергiйовича походила не з Холмщини. «Я походжу з давньоi (звiсноi з ХVІІІ в.), але бiдноi духовноi родини Грушiв, пiзнiше Грушевських, що загнiздилася в Чигиринськiм повiтi», – писав Михайло Сергiйович в автобiографii.
Якщо казати точнiше, то Михайло Сергiйович Грушевський походив з козацького роду Грушiв-Грушевських. Ще за часiв Богдана Хмельницького в iсторичних спогадах фiгуруе вiйськовий писар Іван Груша, «чоловiк дуже освiчений i розумний».
Михайло Грушевський пiзнiше так писав про своi корiння: «Наша сiм’я походить з Чигиринщини. Найстарший осiдок ii менi вiдомий в селi Худолiiвцi, що завдячуе свое iм’я, очевидно, сотниковi Худолiевi, який пiсля Зборiвського трактату пробував пiдняти повстання на Запорiжжi, але програв справу й положив за неi головою. Вся околиця взагалi заселялася в першiй половинi XVII вiку. Чи належали Грушi до перших осiдникiв Худолiiвки, чи зайшли пiзнiше, не знаю. Мiй далекий родич i приятель Марко Федорович Грушевський, що уродився сам в Худолiiвцi й збирав вiдомостi про наш рiд з клирових вiдомостей киiвськоi духовноi консисторii, знаходив у них як найстаршого предка добродiя, що пiдписувався: «Василь Груш?въ». Се був мiй прадiд, дячок, дальше ко