Мишка-норушка, Розiрване вушко

Ганна Рось

Казка «Мишка-норушка Рване вушко» розповiсть малюкам про життя однiеi сiмейки мишей. Чим займаються мишi вдень i вночi, чому мишцi дали iм'я Рване вушко, що зберiгаеться в мишачiй коморi, хто любить яблука i багато iншого ви дiзнаетеся, прочитавши цю казку. А ще в книзi багато яскравих iлюстрацiй. А, крiм того, в казцi е сюрприз для вас. Цiкаво? Тодi сiдаемо зручнiше i занурюемося в свiт казки.

Ганна Рось

Мишка-норушка Рване вушко

У однiеi мами-мишки народилися три дочки-мишки, одна бiленька i двi сiреньких. Коли мишки трошки пiдросли, стала мама iх вчити, як зернятка лущити, як шубку чистити, як запаси на зиму збирати, як вiд ворогiв рятуватися.

Каже мама-мишка:

– Дочки, ви з нори не вилiзайте, поки я не перевiрю, що виходити безпечно, а то великий кiт прийде, цап-царап i з'iсть вас. Запам'ятали?

– Запам'ятали! Пi-пi, – кажуть мишки.

– А якщо кiт прийде до нори i буде вас чекати, то треба до iншого виходу бiгти. Все зрозумiли? – запитала мама-мишка.

– Все зрозумiли! Пi-пi, – вiдповiдають мишки.

– Ви посидьте в норi, а я пiду, принесу вам соковитих ягiд поласувати, – каже мама, – з нори анi кроку!

– Пi-пi, анi кроку, – повторюють мишки.

* * *

Сидiли вони в норi, чистили шубки. Особливо старалася бiла мишка, адже шубка у неi бiла, особливого догляду вимагае. А одна з сiрих мишок шубку швидко почистила, зерняток поiла, сидить, сумуе.

– Чого сумуеш, – каже iй друга сiра мишка, – вiзьми пiдлогу пiдмети.

– Чого ii мести? – запитуе мишка. – У нас без того чисто. Пiду краще подивлюся, де там наша мама.

– Мама нам говорила в норi сидiти, – нагадала бiла мишка.

– А я одним оком гляну, – каже непосидюча сiра мишка.

Пiшла вона до виходу, носик з нори висунула, не бачить маму-мишку. Вона ще й вушка висунула, нiкого не бачити.

Вилiзла мишка на вулицю, дивиться, кiт спить пiд кущем, бiлий такий, пухнастий, прямо як бiла мишка. «А кiт м'який?» – подумала непосидюча мишка i пiдiбралася ближче до кота.

Двi мишки-сестрички визирають з нори:

– Ай – ай – ай, що ж робить неслухняна мишка! Ай – ай – ай, маму не слухалася!

Махають iй мишки лапками: йди до нори скорiше. А непосидюча мишка лапкою взяла та й помацала вуса у кота. Кiт очi прочинив, лапою хлоп, трохи мишку не впiймав.

Вивернулась мишка, вiд страху сама не своя, давай до нори бiгти, а кiт за нею. Мишка до нори, а кiт кiгтi випустив, та не спiймав мишку, тiльки вушко порвав.

* * *

Повернулася мама з ягодами, через запасний вхiд увiйшла.

– А чому у нашого порога кiт лежить? – питае. – Ви з нори виходили?

– Виходили, – зiзналася зiтхнувши маленька непосидюча мишка.

Глянула на неi мама, а вушко у мишки рване. Давай мама вушко рване лiкувати, соком помазала i соломкою пов'язочку зробила. Поклали мишку в лiжечко, ягодами годували.

Всiм було шкода мишку. А бiла мишка, щоб розвеселити сестричку станцювала iй мишачий танець. І дуже в неi вправно виходило. Мишки iй плескали лапками-долоньками.

* * *

Через три днi вушко зажило. Зняла мама пов'язку, а кiнчик вушка не зрiсся.