Михайло Драй-Хмара
Сергiй А. Гальченко
Митцi на прицiлi
До книги увiйшли вибранi твори видатного украiнського поета, перекладача, вченого-фiлолога М. Драй-Хмари, зокрема поезii зi збiрки «Проростень», вiршi рiзних рокiв, щоденниковi записи, листи до родини, нарис «Украiнцi», автобiографii. Подано тексти матерiалiв слiдчоi справи. За т. з. контрреволюцiйну дiяльнiсть М. Драй-Хмара був засуджений до непосильноi працi у виправних концтаборах, де вiн загинув 1939 року.
Михайло Драй-Хмара
Передмова, упорядкування та примiтки С. А. Гальченка
С. А. Гальченко висловлюе найщирiшу вдячнiсть Валентинi Сергiiвнi Пеговiй за неоцiненну допомогу у пiдготовцi до друку матерiалiв, що увiйшли до цiеi книжки.
У виданнi збережено орфографiю, пунктуацiю, стилiстику документiв i авторських текстiв.
Серiя «Митцi на прицiлi» заснована у 2018 роцi
Художник-оформлювач А. В. Нотова
© С. А. Гальченко, передмова, упорядкування, примiтки, 2018
© А. В. Нотова, художне оформлення, 2018
© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2018
Неокласик – сталiнський золотовидобувач
Сергiй Гальченко
Хронологiя життевого i творчого шляху видатного украiнського поета, перекладача, вченого-фiлолога Михайла Панасовича Драй-Хмари не е багатою на якусь участь у якихось епохальних подiях, що творилися на його очах у перiод iсторичних переломiв. Вiн мав талант вiд Бога – бути поетом i вченим-словесником, знавцем дев’ятнадцяти мов i мiг би реалiзувати свiй талант якнайповнiше лише за сприятливих умов, але цього не сталося через штучнi обставини людомористичноi системи, яка перемелювала у своiх жорнах усе те, що нiбито загрожувало ii iснуванню.
Жертвами сталiнськоi тоталiтарноi системи стали мiльйони безневинних людей, розстрiляних у катiвнях НКВС чи замучених на виснажливих роботах у неiсходимому Сибiрi, в Ухтпечлазi, на Колимi чи в Карагандинських концтаборах.
Михайло Драй-Хмара добував золото – вимивав його iз золотоносного пiску i породи у холодних колимських рiчках, що передчасно обiрвало його життя.
Серед нечисленних бiографiчних документiв М. Драй-Хмари, якi дiйшли до нас, е «Трудовий список» (тобто трудова книжка), конфiскований пiд час арешту 5 вересня 1935 р. На перших ii сторiнках автор власноруч 8 липня 1930 р. записуе вiдомостi, пiдтверджуючи iх вiдповiдними документами, починаючи з дати народження 28 вересня (за старим стилем) 1889 р. («Свидетельство Полтавской Дух. Консистории» вiд 8 квiтня 1910 р. ч. 9930). Далi: нацiональнiсть – украiнець; соцiальний стан – селянин – «син козака-селянина» («Посемейный список» 1910 р.); освiта – вища; професiя – професор слов’янськоi фiлологii зi стажем 15 рокiв (пiдтверджуеться трьома документами. Див. текст матерiалiв слiдчоi справи, що повнiстю друкуеться в цьому виданнi. – С. Г.)
Орiентуючись на «Данi про проходження служби», що теж повнiстю друкуються в роздiлi «Слiдча справа», спробуемо вiдтворити в загальних рисах бiографiю М. Драй-Хмари.
Що ж було конфiсковано у квартирi М. Драй-Хмари пiд час обшуку i арешту 6 вересня 1935 р.? Із дуже узагальненого списку видно, що, крiм паспорта, профспiлкового та вiйськового квиткiв, було вилучено журнали: «Червоний Шлях» (64 прим.), «Життя й Революцiя» i «Лiтературно-Науковий Вiстник» (153 прим.), «Украiна» за редакцiею М. Грушевського (4 прим.), «Нова Генерацiя» (21 прим.), «Лiтературний ярмарок» (10 прим.), «Шлях» (14 прим.); видання творiв В. Винниченка (11 прим.), М. Вороного (4 прим.), Л. Троцького «Литература и революция» (1 прим.), М. Грушевського «Історiя украiнськоi лiтератури» (22 прим.), «Украiна в епоху капiталiзму» (4 прим.) i «Украiнська нова лiтература» (14 прим.), «Украiнськi думи», «Украiнський народ» та iншi видання (8 прим.). Слiдчi Сергiевський i Косило забрали навiть газету «Известия» за 1917 р. (4 прим.). Пункт четвертий цього конфiскаторського списку «Разная переписка и один комплект фотоснимк[ов]» – без зазначення кiлькостi документiв. Тут, очевидно, була листiвка за 1911 рiк вiд болгарки Наташi, яка 1910 р. приiжджала в село Малi Канiвцi до свого дiда-помiщика i в яку закохався юний Михайло Драй. За цю листiвку пiсля арешту його звинувачували