Гавкаючий кошеня

Владислав Андреевич Неустроев

У цiй повiстi йдеться про хлопчика Вана i його батькiв. Ваня кiлька днiв поспiль ходив на озеро. Там вiн бачив дивнi речi. Один раз Ваня знайшов кошеня. Кошеня був незвичайний. Вiн не нявкав а гавкав. Кошеня Ваня назвав Мурзик. Один раз Ваня гуляв з Мурзиком i зустрiв собак. Мурзик накинувся на них i сильно покусав. В кiнцi iсторii хлопчик пiшов до свого дiда. Його дiд був маг. Вiн провiв обряд i Ваня бiльше не бачив дивацтв, але Мурзик не перестав гавкати.

Гавкаючий кошеня.

В одному маленькому мiстi жив хлопчик, його звали Ваня. Сiм'я у нього була невелика – Тато – Олег, Мама-Галина, i вiн сам.

Була зима. Ось одного разу пiшов Ваня погуляти. Прийшов вiн до озера i бачить озеро заледенелой. Спробував вiн кинути камiнь в озеро. Лiд розтрiскався. Ваня зрозумiв що лiд тонкий. Набридло йому кидати камiння i вiн пiшов додому. Прийшов додому, поiв i лiг спати.

На наступний день приходить знову до озера. Бачить а лiд якийсь дивний. Взяв вiн товсту палицю i вдарив по льоду. Палиця загорiлася, Ваня тiльки встиг ii кинути. Вiд палицi залишився тiльки дим. » Пронесло " – думае Ваня. Вiн наляканий побiг додому. Прибiг вiн додому i розповiв все батькам. Тато йому каже:

– Може тобi все здалося, Ваня.

–Я з тобою погоджуся, -сказала мама татовi.

Ваня поiв i лiг спати. Лежить вiн в лiжку i думае – " може менi i справдi здалося? Треба буде завтра сходити туди ж». Думав вiн так, думав, думав i врештi-решт заснув.

Прокидаеться Ваня на наступний день. Вiн поiв все зробив i пiшов до того озера. Приходить вiн до озера. Бачить звичайне озеро i думае:«Що тут не так?". Взяв вiн знову палицю тiльки вже iншу, таку ж товсту якою була колишня. Як стукне вiн по льоду а палиця моментально заледенiла. Ваня подумав:«Може знову здалося?". Взяв iншу палицю, з нею сталося все те ж саме. Тодi вiн пiшов в лiс, вiн не заблукае, тому, що вiн знав всi стежки в цьому лiсi. Увiйшов Вiн до лiсу. Бачить дерева, як дерева, пiдiйшов Ваня до одного дерева, а дерево йому як скаже-