Назад к книге «Леля & Лель» [Валентина Островська]
Синичка залетiла в вiконце,
Защебетала в променях сонця,
Очима зустрiлися на мить,
І вона в небо злетить.
Почекай гарненька,
Дай помилуватися – маленька,
Люба, ти як серце мое тремтиш,
Пташино куди ж ти спiшиш?
В променях сонця купаешся,
Щебечеш наче вiтаешся,
Серденько твое трiпочеться,
А менi кохати хочеться.
Ти не одна, за вiкном чекае вiн,
Мить i ти вже з ним,
В щастi неземнiм – серце хоче завмирати,
Де ти? – Той, кого хочу кохати.
Просто.
Якесь диво.