«Сигарета – це бiкфордiв шнур, на одному кiнцi якого вогонь, а на iншому —дурень.»

    Джордж Бернард Шоу

Пролог чи анотацiя?

Важко назвати це прологом, адже битва була розпочата давно тай не нами. Вся людська iсторiя пронизана смердючим запахом паленого табачного листя та дурманними травами. Спочатку курiння було в бiльшiй мiрi елементом ритуалiв, проте за останнi три сотнi рокiв ситуацiя кардинально змiнилась. По всiй планетi тривае тиха неоголошена вiйна. Вiйна, яка все набирае обертiв та збiльшуе кiлькiсть жертв не погодинно, а посекундно, саме тому так важливо дати вiдпiр ворогу, щоб не стати iхньою черговою жертвою.

Дану книгу об’еднуе едина сюжетна лiнiя про палiння. Вона пов'язуе у собi людей, ситуацii, неочiкуванi подii та приголомшуючi факти, якi навряд чи залишать Вас байдужими. Тому приготуйтесь до захоплюючоi подорожi у складi нашоi божевiльноi трiйки та пiдтягнiть пожованi соплi, любi новобранцi. Настав час змiн, час дiй! До фiнальноi баталii зосталось обмаль часу!

З повагою, Генерал-майор Гiгвай!

Пролог

Чи помилялись Ви коли-небудь? Думаю, що так! Зазвичай нам неприемно у цьому зiзнаватись, хоча про власнi помилки та невдачi у сучасному суспiльствi взагалi не прийнято говорити, але нажаль, моя iсторiя не обiйдеться без iдiотських вчинкiв, божевiльних подiй, невдач, розчарувань та мук. Цей непростий перiод життя був переповнений сумбурними почуттями ненавистi, тривоги, зневiри, але якщо Ви зiштовхнулися з такою ж проблемою, якщо Ви залежний курець, тодi дозвольте менi повiдати Вам свою iсторiю боротьби. Маю велику надiю, що цей досвiд допоможе кожному хто насмiлиться прожити дану книгу до кiнця. Вона написана для тих хто готовий визнавати власнi помилки, приймати «неприемну правду» та боротися, зцiпивши зуби. Якщо ж Ви шукаете простого або ж чарiвного способу, який позбавить Вас вiд залежностi, тодi Вам краще звернути увагу на iншi друкованi видання з подiбною тематикою. «Пiхотинцi смертi» – це не чарiвна книжечка, це не панацея, тому не надiйтесь, що знайдете на ii сторiнках чудеснi лiки, якi в секунду позбавлять Вас вiд усiх проблем. Чарiвних методiв не iснуе i це, чесно

кажучи, лякае та вводить в ступор. Саме тому у цю ж мить тiло зцiплюе якась неосяжна тривога. Проте, не хвилюйтеся – це цiлком нормально! Адже боятися в таких випадках – природньо, i хоча, кожен вiдчувае в серединi себе цю тривогу, але визнають це одиницi. В принципi, Вам i не потрiбно визнавати свiй страх привселюдно, головне не брехати самому собi! Ось це напевно i буде единим моiм проханням до Вас впродовж усiеi книги: «Не брехати самому собi». Я ж натомiсть направлю Вас на правильну дорогу, проведу через хащi залежностi, попереджу про можливi небезпеки, навчу боротися iз

«пiхотинцями смертi» й допоможу виграти вiйну з залежнiстю!

Завжди Ваш Нововобранець

Анотацiя?

…..чортовi сучi дiти iм би тiльки папiр дурно переводити, краще б папiросок накрутили. Кажуть, пиши вступне. Що за вступне, куди вступати? Вiчно щось понавидумують, а ти потiм собi суши голову що воно таке. От поможете менi iз городом, принесете мiшок табаку, тодi будем говорити, а зараз: «Ідiть у сраку!».

Дятько Толя

Глава І.

Переосмислення

Випадкова сигаретка?

Звiт 131-ий окремий розвiдувальний батальйон «Цiлком таемно» особисто в руки

    генералу-майору Гiгваю

Теплий осiннiй вечiр. Сонце, кидаючи останнi променi, заходило за горизонт. Час вiд часу ще лунав легкий гомiн дiтей, якi бачились близь пiд’iздiв. Молодий хлопець, дiставши з кишенi пом'яту сигарету, вмить запалив ii, зробивши декiлька глибоких затяжок. По його тiлу неначе пробiгли маленькi мурашки, легке голово кружiння змусило його присiсти на лавку що була поруч. Давно вiн не вдихав цього палючого диму, першi декiлька затяжок дались важко, але раз за разом, переборюючи себе, вiн викурив ту злощаву сигарету, хоч i йому не дуже цього хотiлося. Та над силу вдихаючи ту мерзючу отруту, вiн отримував маленьку дозу задоволення та легкого розслаблення. Вiн пiдозрював, що на нього чекае. Бiльше того, вiн розумiв на що пiдписуеться та усвiдомлював: знову повернеться у пекельне коло залежностi. Та це йо