Назад к книге «Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід» [Стівен Р. Кові, Роджер Е. Меррілл, Ребекка Р. Меррілл]

Спершу найважливiше! Жити, любити, вчитися, залишити слiд

Стiвен Р. Ковi

Ребекка Р. Меррiлл

Роджер Е. Меррiлл

«Спершу найважливiше» спростовуе всi стереотипи класичного тайм-менеджменту. Автор дае низку ефективних порад, перевертаючи традицiйний пiдхiд до органiзацii часу, допомагае визначити, що необхiдно зробити саме зараз, а що вiдкласти на потiм. Це не книжка-годинник, яка буде вiдраховувати секунди i хвилини виконання завдань, це книжка-орiентир, що допоможе ефективно розподiлити завдання за прiоритетами та досягти максимального успiху в майбутньому.

Стiвен Р. Ковi, Роджер Е. Меррiлл, Ребекка Р. Меррiлл

Спершу найважливiше! Жити, любити, вчитися, залишити слiд

Подяки

Висловлюемо глибоку подяку тим чудовим людям, завдяки яким цей проект вiдбувся:

– людям, чие життя й написанi слова наблизили до нас мудрiсть вiкiв. Ми намагалися навчитися вiд вас;

– нашим колегам, клiентам i учасникам семiнарiв: завдяки iхньому глибокому iнтересовi та спочуттю ми почали краще розумiти речi;

– нашим працiвникам у Центрi лiдерства Ковi за спiвпрацю та неймовiрну пiдтримку;

– Бобовi Асагiнi з компанii «Саймон i Шустер» за терпiння, розумiння й провiдництво;

– учасникам команди «Насамперед – найважливiше»: Бойдовi Крейгу, Греговi Лiнку, Тонi Гаррiсу, Адамовi Меррiллу та Кеновi Шелтону за iхнiй неоцiненний внесок у розвиток проекту. У дуже складних ситуацiях вони продемонстрували характер i компетентнiсть, про якi ми намагалися тут написати;

– i найбiльше дякуемо нашим родинам i родинам учасникiв команди: ваша любов i пiдтримка були для нас неймовiрно важливi. Дякуемо, що показали нам, що` е «найважливiше» i чому це так.

Нашим онукам,

народженим i ненародженим,

що весь час надихають нас пам’ятати, що` е найважливiше

Вступ

Якщо «працюй бiльше, розумнiше i швидше» не працюе, що робити?

Якби вам запропонували зупинитися й серйозно подумати: якi речi у вашому життi – три-чотири речi – для вас найпершi, найважливiшi, що б ви обрали?

І чи придiляете ви цим речам достатньо уваги й часу – стiльки, скiльки вважаете за потрiбне?

Працюючи в Центрi лiдерства Ковi, ми спiлкуемося з багатьма по-справжньому гiдними захвату людьми з усього свiту. Це активнi, працьовитi, дбайливi фахiвцi, вони вiддано трудяться, щоб змiнювати свiт. Але цi самi люди весь час скаржаться нам, як важко iм день у день придiляти найбiльше уваги найважливiшим речам. Якщо ви взяли в руки цю книжку, то, мабуть, дуже добре розумiете, що вони вiдчувають.

Чому так часто найважливiшi для нас речi опиняються не на першому мiсцi? Нам роками пропонують методи, способи, засоби й iнформацiю, як керувати власним часом i контролювати його. Нам кажуть: якщо ми працюватимемо бiльше, навчимося робити все швидше i краще, використаемо новий прилад або iнструмент, будемо по-особливому сортувати й органiзовувати речi, то нам таки вдасться зробити все. І ми купуемо новий органайзер, iдемо на новi курси, читаемо нову книжку. Ми все вивчаемо, застосовуемо, докладаемо бiльше зусиль – i що? Найчастiше люди, яких ми зустрiчаемо, зiзнаються, що все це тiльки посилюе вiдчуття провини й розчарування.

• Менi потрiбно бiльше часу!

• Я хочу дiставати бiльше задоволення вiд життя. А то тiльки те й роблю, що кручуся як бiлка в колесi. На себе часу нiколи не залишаеться.

• Моi друзi й родина хочуть, щоб я придiляв iм бiльше часу, але де менi його взяти?

• Я постiйно перебуваю в станi кризи, бо вiдкладаю i гаюся, бо постiйно перебуваю в станi кризи.

• Не можу знайти балансу мiж роботою й особистим життям. Коли я покидаю щось одне, щоб зробити друге, ситуацiя тiльки погiршуеться.

• Я не вилажу зi стресу!

• Так багато е рiзних справ, i всi важливi, – як менi обирати?

Традицiйний тайм-менеджмент спираеться на теорiю: якщо людина працюватиме продуктивнiше, то зможе контролювати власне життя. А посиливши контроль, людина здобуде мир i вдоволення, що iх так прагла.

Ми не згоднi.

Годi думати, що наше щастя залежить вiд здатностi все контролювати. Коли вибiр, що робити, ми контролювати ще можемо, то наслiдкiв нашого вибору проконтролювати не здатнi. Наслiдки виникають згiдно з унiверсальним