Досвiд i судження. Дослiдження генеалогii логiки

Едмунд Гусерль

Бiблiотека класичноi свiтовоi науковоi думки

У творi «Досвiд i судження» Едмунд Гусерль пропонуе феноменологiчне розумiння генеалогii логiки як походження форм судження з допредикативного досвiду. Вiн впроваджуе поняття внутрiшнього i зовнiшнього горизонту досвiду, а також запропоновуе специфiчне феноменологiчне розв’язання проблеми утворення загальних понять за допомогою концепцii вiльноi варiацii у фантазii. Розраховано на викладачiв фiлософii, студентiв фiлософських i гуманiтарних факультетiв, а також на широке коло iнтелектуалiв, що цiкавляться сучасною онтологiею, епiстемологiею i логiкою.

Цим томом, що мiстить твiр видатного нiмецького фiлософа ХХ сторiччя, засновника феноменологiчноi фiлософii Едмунда Гусерля «Досвiд i судження. Дослiдження генеалогii логiки», розпочинаеться видання серii «Бiблiотека класичноi свiтовоi науковоi думки». Ця серiя пропануватиме украiнському читачу академiчнi переклади класичних творiв iз рiзних галузей науки: фiлософii, iсторii, психологii, соцiологii, економiки тощо. Головний критерiй вiдбору творiв – iхне помiтне мiсце у свiтовiй iнтелектуальноi традицii та вагомiсть для сучасноi думки.

Праця Едмунда Гусерля «Досвiд i судження. Дослiдження генеалогii логiки», безперечно, вiдповiдае цьому критерiю, адже мае неабияке значення для всього розвитку феноменологiчноi фiлософii – однiеi з найвпливовiших течiй ХХ сторiччя. Цей твiр порушуе питання, що визначатимуть подальший розвиток логiки, епiстемологii та фiлософii мови. Зокрема, це питання про допредикативний досвiд i походження з нього предикативного судження. Спроба розв’язати це питання зумовила одну з кардинальних подiй у фiлософii ХХ сторiччя, а саме: так званий «лiнгвiстичний поворот».

Сподiваемося, що цей том, як i наступнi томи серii, стане в пригодi як досвiдченим науковцям, так i студентам, молодим дослiдникам, усьому освiченому загалу.

Едмунд Гусерль

Досвiд i судження

Дослiдження генеалогii логiки

Передмова видавця

Перший вихiд друком цього твору вiдбувся у видавництвi «Academia» вiдразу пiсля смертi Едмунда Гусерля у 1938 роцi у Празi. Безпосередньо потому, навеснi 1939 року, пiсля анексii Чехословаччини видавництво припинило дiяльнiсть, унаслiдок чого твiр не потрапив до книгарень. Увесь наклад залишився у Празi, й пiд час вiйни його було знищено – окрiм 200 екземплярiв, якi ще 1939 року вдалося переправити до видавництва «Allen amp; Unwin» у Лондонi й продати в Англii та США. Так виникла парадоксальна ситуацiя, що там книжка, нехай i в обмеженому обсязi, була розповсюджена, обговорювалася й цитувалася, а в континентально-европейському читацькому колi, натомiсть, залишалася майже невiдомою. Тому постала необхiднiсть заново надрукувати цю книжку у фотомеханiчний спосiб, щоб цей вже 8 рокiв тому опублiкований твiр нарештi знайшов шлях до читацького загалу.

Його редагування й публiкацiя грунтуються на завданнi Едмунда Гусерля, який до кiнця спостерiгав за просуванням роботи над ним. Вiн сам уже не мав змоги написати, як це було заплановано, передне слово до публiкацii. Тому сказати необхiдне у вступi мае упорядник.

У «Формальнiй i трансцендентальнiй логiцi» (1929) Гусерль мав на метi не лише показати внутрiшнiй сенс, подiл i взаемозалежнiсть всього того, що аж до наших днiв розглядалося як логiчнi проблеми в найширшому обсязi, а також викласти необхiднiсть феноменологiчного прояснення загальноi логiчноi проблематики. Тут запропоновано головну частину аналiтично-дескриптивних дослiджень, якi слугують цiлi такого феноменологiчного обгрунтування логiки. «Формальна i трансцендентальна логiка» була замислена як загальний принциповий вступ до цих конкретних (накреслених уже тодi) окремих аналiзiв; утiм, вiд появи того твору промайнуло вже так багато рокiв, що iх уже не можна розглядати просто як його продовження. І це ще через те, що внаслiдок розвитку Гусерлевого систематичного осмислення, який вiдбувся з того часу, багато результатiв тiеi книжки постали в новому свiтлi. Тому цей текст набувае вигляду самостiйного твору. Саме тому йому передуе докладний вс