Нам воно святе! Пiснi сiчових стрiльцiв (збiрник)

Михайло М. Маслiй

Рiдна пiсня стала невiд’емною частиною життя Украiнських сiчових стрiльцiв, загони яких до останку змагалися з росiйськими поневолювачами у 1914–1918 роках. Духовнi спадкоемцi кращих традицiй украiнського вiйська спочатку залюбки спiвали народнi творiння, а невдовзi в стрiлецькому середовищi народилися десятки своiх пiсень, якi виховували в народi патрiотизм, почуття нацiональноi гордостi, високу духовнiсть.

Потiм на кожну пiсню було накладено майже 70-лiтне радянське табу. Уперше в iсторii Украiни зiбрано майже всi пiснi в однiй книзi (оригiнали взято з видань 1920-х рокiв), уперше вiддано належне авторам (iх аж 24): у бiльшостi творiв, якi досi вважалися народними, тепер заслужено названо своiх творцiв вiршiв та мелодiй.

Нi в Другу свiтову вiйну, нi у теперiшнiй вiйнi з Росiею украiнцi не мали стiльки незабутнiх та нев’янучих пiсень, скiльки iх було написано талановитими митцями сiчового стрiлецтва, бiльшiсть з яких вважаються народними.

Дав би Господь зберегти i примножити цей дорогоцiнний пласт, який завжди був i залишиться золотими сторiнками сивоi давнини.

Нам воно святе!

Пiснi сiчових стрiльцiв

Упорядкування Михайла Маслiя

© В. В. Павлiв, пiслямова, 2016

© Л. П. Вировець, художне оформлення, 2016

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2016

Особлива подяка i шана телевiзiйному каналу «Еспресо», Миколi Княжицькому та Ларисi Княжицькiй (за допомогу i сприяння у написаннi книжки)

Кому прикре наше дiло, нам воно святе!

Коли 1 серпня 1914 року знахабнiла, вишколена i озброена росiйська орда почала вiйну на галицьких землях i спалахнула Перша свiтова вiйна, уперше прозвучав патрiотичний заклик: «Гей ви, хлопцi сiчовii…» Добровольцiв не лiчили на «раз, два, три!»: 28 тисяч юних украiнцiв записалося до вiйська! Австрiйський уряд злякався, адже ця могутня сила могла знести i iхню владу. Тому дозволила украiнцям мати армiю в 2,5 тисячi чоловiк.

Тогочасний напiввiйськовий рух у Галичинi був представлений товариствами «Сокiл», «Сiч» i «Сiчовi стрiльцi». Саме вони з перших днiв Першоi свiтовоi вiйни стали основою i монолiтом легiону Украiнських сiчових стрiльцiв. Провiдну роль у формуваннi та дiяльностi усiх трьох товариств вiдiграли представники украiнськоi iнтелiгенцii, особливо ii лiтературноi гiлки: письменники, публiцисти та редактори провiдних украiнських видань. Їх знали, шанували, кожен мав свiй авторитет i популярнiсть, адже займалися активною громадянською дiяльнiстю, були свiточами i гордiстю нацii. До таких належали І.Франко i М.Павлик, В.Стефаник i А.Чайковський, О.Маковей i С.Яричевський, К.Малицька i Т.Галiп. Посильну допомогу iм надавали представники новоi украiнськоi елiти: окремi священики, учителi, адвокати.

І.Франко завжди стояв на боцi украiнських патрiотiв, захоплювався iх героiзмом. У складних умовах Першоi свiтовоi вiйни, незважаючи на свою малочисельнiсть, стрiльцi протистояли московським окупантам, керуючись у своiй боротьбi, перш за все, нацiональними iнтересами. Поезii Каменяра «Не пора, не пора!», «Розвивайся, ти, високий дубе» i «Гiмн селян-радикалiв» (вони уособлювали головнi постулати украiнськоi нацiональноi iдеi: «…Нам пора для Украiни жить…для Украiни наша любов»), стали невiд’емним атрибутом усiх заходiв, що iх постiйно проводили сiчовi товариства.

Глибоку шану І.Франка до сiчового руху засвiдчуе його поезiя «Гей, Сiч iде, красен мак цвiте», яка вiдразу ж стала популярним сiчовим гiмном. Поет у вiршованiй формi влучно й доступно висловив сутнiсть сiчовоi iдеi, ii головнi засади та принципи: «…Разом руки, разом серця, i гаразд буде», «…В нашiй хатi наша воля, а всiм зайдам зась», «…Кому прикре наше дiло, нам воно святе!»

Разом з росiйською мовою i росiйськими законами в Галичинi вводилася росiйська система хабарiв, громадського безправ’я та утискiв «iнородцiв». Украiнцi разом з нiмцями й евреями були визнанi «неблагонадiйними» елементами. Росiйська влада закрила украiнськi громадськi установи, школи i гiмназii. Пiд заборону потрапляли видання украiнських газет, а також продаж або ж позичання з бiблiотек будь-яки