Чудесна мандрiвка Нiльса з дикими гусьми

Сельма Оттiлiя Лувiса Лагерлеф

Шкiльна бiблiотека украiнськоi та свiтовоi лiтератури

Сельма Лагерлеф (1858–1940) – шведська письменниця, авторка художнiх, iсторичних i краезнавчих книжок, перша жiнка, вiдзначена у 1909 роцi Нобелiвською премiею з лiтератури. Казка «Чудесна мандрiвка Нiльса з дикими гусьми» – це чарiвна iсторiя про те, як хлопчик посмiявся над лiсовим гномом, а той перетворив його на маленького чоловiчка. Разом з домашнiм гусем Мартiном Нiльс приеднуеться до зграi диких гусей i вирушае з ними у захоплюючу подорож до Лапландii. Вiн вiдвiдуе всi куточки Швецii, переживае рiзнi пригоди i дiзнаеться багато нового з географii, iсторii i культури кожноi провiнцii своеi батькiвщини. Але Нiльс хоче повернутися додому…

Сельма Лагерлеф

Чудесна мандрiвка Нiльса з дикими гусьми

© Т. В. Рассадкiна, переклад украiнською, 2017

© Ю. М. Холодна, передмова, 2017

© В. М. Карасик, художне оформлення, 2017

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2010

Передмова

Допоки дiтям весело читати цю книгу – вона перемагатиме!

    Сельма Оттiлiя Лувiса Лагерлеф (20.11.1858 – 16.03.1940), шведська письменниця.

Давайте пригадаемо, в яких ще казках вам доводилося лiтати разом з лiтературними героями?

З Аладдiном на чарiвному килимi, з маленьким Муком у чоботах-скороходах, з героями казки про Летючий Корабель i братиком Іванком на гусях Баби Яги, з Івасиком Телесиком на гусенятi, з героем повiстi знаменитого шведського письменника Августа Стринберга «Мандрiвка Щасливця Пера», з Хоббiтом та його супутниками-гномами на ельфiйських орлах… Насправдi таких «лiтаючих» мандрiвок у казках кожного народу багато. Але мандрiвка, про яку пiде мова, дiйсно незвичайна й унiкальна, адже це не тiльки казка, але й… що? Дiзнаетеся далi.

Сьогоднi у вас е можливiсть полiтати на диких гусях разом з хлопчиком Нiльсом, який, як багато хто з його однолiткiв, «на уроках ловив гав i хапав двiйки, в лiсi нищив пташинi гнiзда, гусей на дворi дражнив, курей ганяв, у корiв жбурляв камiнцями, а кота смикав за хвоста, нiби хвiст – це мотузка вiд дверного дзвоника». З титульноi сторiнки цiеi книжки ви вже дiзналися, що цю дивовижну казку створила шведська письменниця Сельма Лагерлеф. У своему автобiографiчному нарисi «Казка про казку» вона розповiдала про те, коли саме вiдчула свое письменницьке призначення: «Була одна казка, яка хотiла бути розказаною i з’явитися у бiлий свiт, тому що вона усвiдомлювала, що вона майже готова. Багато людей брало участь у ii створеннi своiми дивовижними справами…»

Звичайно, кожен письменник розумiе вiдповiдальнiсть за написане ним, ураховуючи досвiд своiх попередникiв в iсторii лiтератури. Дитяча лiтература Швецii до Лагерлеф, звичайно, мала свою iсторiю життя.

Перша дитяча книжка з’явилася у Швецii бiльше 400 рокiв тому – у 1591 роцi. У цiй краiнi, як i в iнших краiнах того часу, коло читаючих людей було обмеженим. Введення Реформацiею (рух проти феодалiзму в Захiднiй i Центральнiй Європi в XVI столiттi, боротьба проти католицькоi церкви, папськоi влади) екзамену з катехiзису (релiгiйна книга, що мiстить запитання i вiдповiдi з християнськоi вiри) допомогло у поширеннi грамотностi серед простих людей. Бажання читати прийшло разом iз введенням у 1842 роцi загальноi шестирiчноi освiти i виходом з друку першоi хрестоматii для читання (1868), а також з поширенням недiльних шкiл. Але художня лiтература для дiтей у кiнцi ХІХ столiття була доступною лише для заможних верств населення. З 1899 року стала випускатися серiя високоякiсних книг пiд назвою «Дитяча бiблiотека “Казка”» (вона видавалася до 1954 року), а також рiздвянi альманахи i журнали, а перша дитяча бiблiотека вiдкрилася у Стокгольмi лише у 1911 роцi. Книги мали чудовi iлюстрацii. Серед художникiв найзнаменитiшим став Йон Бауер (1882–1918), що створив iлюстрацii до казкового альманаху «Серед гномiв i тролей». Крiм цього, за iнiцiативою педагогiв був утiлений грандiозний проект створення шкiльних хрестоматiй, в яких найвизначнiшi письменники сучасностi в художнiй формi розповiдали про Швецiю, ii природу, географiю та iсторiю. Одна з