Стеганографiя. Історiя спецзв'язку

Вадим Гребеннiков

Книга розповiдае iсторiю народження й розвитку стеганографii у свiтi, розробки та застосування вiповiдного обладнання, а також «шпигунську» та контррозвiдувальну дiяльнiсть спецслужб провiдних краiн свiту (СРСР, США, Великобританiя, Нiмеччина).

Книга побудована виключно на вiдкритих матерiалах, зiбраних автором iз надрукованих книг та мережi Інтернет.

Офiцiйна веб-сторiнка книги: http://cryptohistory.ru

Стеганографiя

Історiя спецзв'язку

Вадим Гребеннiков

© Вадим Гребеннiков, 2018

ISBN 978-5-4493-0640-1

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

1. Вступ

Крiм криптографii е ще один вид таемного листування, що називаеться стеганографiею та походить вiд грецьких слiв «steganos» – «покритий» й «graphein» – «писати».

Основна вiдмiннiсть стеганографii вiд криптографii полягае в тому, щоб приховати не тiльки саму iнформацiю, але ще й факт ii наявностi, замаскувавши таемнi вiдомостi в яку-небудь повсякденну нетаемну iнформацiю, факт передачi якоi не викликае нiяких пiдозр (наприклад, звичайний лист дружинi). Вона не замiняе криптографiю, а доповнюе ii ще одним рiвнем безпеки.

Уперше про стеганографiю було згадано ще в 5-му столiттi до н.е. у лiтописi Геродота. У ньому вiн розповiдав про збройнi сутички мiж Грецiею та Персiею у 5-му столiттi до н.е., якi розглядав як протиборство мiж волею й рабством, мiж незалежними грецькими державами та тиранiчною Персiею. Згiдно з Геродотом саме мистецтво тайнопису врятувало Грецiю вiд поневолення Ксерксом, «царем царiв», деспотичним правителем Персii.

Вiдносини мiж Грецiею й Персiею значно загострилися незабаром пiсля того, як Ксеркс почав будiвництво мiста Персеполь, новоi столицi свого царства. Данина й дарунки надходили iз всiх кiнцiв iмперii й iз сусiднiх держав, за винятком Афiн i Спарти. Вирiшивши помститися за таку зухвалiсть, Ксеркс розпочав мобiлiзацiю вiйська, заявивши: «Ми так розширимо перську iмперiю, щоб ii кордоном служило небо, щоб сонце не змогло б побачити нi клаптика землi поза наших кордонiв». Наступнi 5 рокiв вiн витратив на те, щоб таемно зiбрати найбiльшу в iсторii армiю, i в 480 роцi до н.е. вже був готовий завдати раптового удару.

Однак нарощування вiйськовоi сили Персii бачив Демарат, грек, що був вигнаний з батькiвщини та жив у перському мiстi Сузи. Незважаючи на вигнання, вiн все ж таки залишався лояльним до Грецii й тому вирiшив попередити спартанцiв про план вторгнення Ксеркса. Проблема полягала лише в тому, як передати повiдомлення, щоб його не змогли перехопити перськi солдати. Геродот писав так:

«Оскiльки небезпека виявлення послання була дуже велика, то залишався тiльки едино можливий спосiб, яким Демарат мiг успiшно передати свое послання. Вiн зiскрiб вiск iз двох складених дощечок для листа, написав прямо на деревi, що збираеться робити Ксеркс, а потiм знову покрив воском дощечки з повiдомленням. За зовнiшнiм виглядом дощечки здавалися чистими, без яких-небудь записiв, тому вони не викликали пiдозри в перських солдатiв. Коли гонець iз посланням добрався до мiсця призначення, нiхто не мiг i припустити про наявнiсть послання, поки, як я думаю, дочка Клеомена [царя Лаконiки у 520—491 р.р. до н.е.], Горго, що була дружиною Леонiда 1 [царя Лаконiки у 491—480 р.р. до н.е.], не здогадалася й не сказала iншим, що якщо вони зчистять вiск, то знайдуть записане пiд воском на дощечках послання. Так i зробили; пiсля того як був зчищений вiск, пiд ним виявилося послання, яке прочитали, а потiм передали в iншi грецькi мiста».

Завдяки цьому попередженню беззахиснi на той момент греки стали самi озброюватися. Доходи вiд належних державi срiбних рудникiв, якi до цього розподiлялися серед громадян, були спрямованi на будiвництво 200 вiйськових кораблiв.

В результатi Ксеркс втратив елемент раптовостi, i 23 вересня 480 року до н.е., коли перський флот досяг Саламинськоi протоки неподалiк вiд Афiн, греки вже були напоготовi. Хоча Ксеркс думав, що вiн пiймав грецький флот у пастку, але насправдi греки свiдомо заманювали перськi кор