Львiв. Панi. Панянки (збiрка)

Уляна Дудок

Тетяна Белiмова

Свiтлана Горбань

Анна Хома

Наталя Лапiна

Олена Чернiнька

Нiка Нiкалео

Наталка Лiщинська

Анастасiя Нiкулiна

Любов Долик

Збiрка вiд улюблених авторiв – про неймовiрне кохання i красу весняного Львова. Коли природа пробуджуеться пiсля зимового сну, люди переживають разом з нею: повороти долi, несподiванi зустрiчi, новi вiдчуття… Дощi розказують старiй брукiвцi пiдслуханi на небi думки та побаченi на землi iсторii про жагучу пристрасть; вони захлинаються вiд обурення, оповiдаючи про зраду й пiдлiсть. Знайте, що особливi львiвськi вишнi-морелi теж мають душу. Вони творять дива, поеднуючи людськi долi!

Львiв – мiсто, вiдоме своею давньоi iсторiею, яка пахне кавою, шоколадом та… вишуканими парфумами львiвських панi. Тих надзвичайних жiнок, якi прославляли свою Батькiвщину далеко за ii межами. Але, будучи вiдомими акторками, спiвачками, мисткинями, кожна з них залишалася в душi звичайною жiнкою, що прагне бути коханою та щасливою. Про це мрiяла зiрка украiнського театру ХІХ столiття Марiя Заньковецька, закохана в Миколу Садовського. Нiжнiстю дихали листи Соломii Крушельницькоi до Володимира Лiсницького. А легендарна воячка Олена Степанiв iшла в бiй, окрилена безмежним коханням до свого Іванка. І так само, як сотнi рокiв тому, сучаснi львiв’янки поринають у химерне сплетiння любовних тенет. Адже епохи минущi, а кохання – вiчне.

Тетяна Белiмова, Свiтлана Горбань, Наталя Лапiна, Любов Долик, Анна Хома, Наталка Лiщинська, Анастасiя Нiкулiна, Уляна Дудок, Олена Чернiнька, Нiка Нiкалео

Львiв. Панi. Панянки

Передне слово

Львiв довоенний, про який iдеться у цiй збiрцi, мало схожий на той, який ми звикли бачити сьогоднi. Населення, з якого вiн складався, було наполовину польським. Другу частину не зовсiм пропорцiйно дiлили мiж собою евреi та украiнцi, i що найважливiше (i, звiсно, прикро) для нас нинi – останнi були в меншостi, а ще вiрмени, нiмцi, росiяни… Така мультинацiональнiсть дала поштовх до бурхливого й багатогранного розвитку культур i мистецтв. І на сторiнках цiеi збiрки ви натрапите на чимало полонiзмiв, слiв еврейського та нiмецького походження, iнших, якi галичани загалом та львiв’яни зокрема адаптували для себе ще з часiв Австро-Угорськоi iмперii. Також ви натрапите на кiлька назв однiеi i тiеi ж вулицi, якi з легкiстю мiняла кожна нова влада, i певно, що це стало традицiею, бо тривае й донинi. Уся ця вервиця швидких змiн у Львовi вiдбита на його будинково-вуличнiй парсунi: абияк заштукатуренi рiзномовнi вивiски, своерiднi позначки, як-от конскрипцiйнi номери, дивнi пристосування на кшталт шкрябачок бiля пiд’iздiв та багато iншого… Це мiсто привласнювали собi рiзнi держави – його називали i австрiйським, i польським, i советським, i тепер украiнським. Окрiм того – фатальним та бастiоном свободи, торговим i студентським… На те були об’ективнi iсторичнi причини. Одне очевидно точно – мiсто справдi е унiкальним, i таким його робить географiчне розташування. Але головне для нас те, що вiдкривае нам довоенний Львiв – це новi видатнi жiночi iмена в його iсторii. Імена, якi стали вiдомими в цiлому свiтi, а в рiдному мiстi наступнi поколiння, до яких належимо i ми з вами, навiть не чули. На жаль…

Цей пласт жiнок несподiвано вiдкрився для мене пiд час роботи над одним iз благодiйних проектiв, коли ми шукали образи епохальних постатей минулого i перевтiлювали у них сучасних успiшних львiв’янок. Моему подивуванню не було меж, що моi знання настiльки нiкчемнi. І я взялася шукати про цих жiнок бiльше iнформацii. А згодом, на однiй iз презентацiй, яку менi довелося модерувати, один iз присутнiх у залi читачiв запитав, чи видало б яке видавництво книгу про таких вiдомих-невiдомих львiв’янок? І я, задумавшись ненадовго, вiдповiла, що так! Очевидячки знаючи, хто б мiг видати i хто б мiг написати про них. І це запитання повторювалося тричi в рiзних мiсцях, вiд рiзних людей. Для мене це було знаково.

Отже, збiрка ця виникла абсолютно магiчним чином. Вона не була в моiх задумах, а навпаки посунула ту, яка стояла на