Назад к книге «Ватні коліна: роман без слів» [Володимир Адольфович Казаневський]

Ватнi колiна: роман без слiв

Володимир Казаневський

Володимир Казаневський закiнчив Харкiвський держунiверситет за спецiальнiстю «Космiчна радiофiзика» та Киiвський iнститут журналiстськоi майстерностi. Лауреат понад 400 премiй на мiжнародних конкурсах карикатур у 51 краiнi свiту. Були виданi авторськi графiчнi романи «Голови», «Спогади лiтнього Амура», «Шия» – в Украiнi, «Homo Gibber» («Людина горбата») – у Швейцарii, «VLADIMIR KAZANEVSKY. MODERN WORLD CARTOONIST» – у Китаi. Прозовий роман «Очищення» й оповiдання з авторськими iлюстрацiями були опублiкованi окремою книгою в Киевi у 2004 роцi.

Графiчнi романи надзвичайно популярнi в захiдних краiнах, а в Украiнi практично вiдсутнi. Вони вигiдно вiдрiзняються вiд найближчих конкурентiв, комiксiв, бiльш глибоким смисловим змiстом i художнiм рiвнем.

Роман без слiв «Ватнi колiна» – це серiя самодостатнiх малюнкiв, яка вибудована автором у певнiй послiдовностi, при цьому iснуе зав’язка, розвиток сюжету i кульмiнацiя. Вiн немов витканий з маленьких притч-малюнкiв, якi розповiдають про людей, котрi опустилися на колiна, оскiльки перестали поважати себе, i так, плазуючи, продовжували жити. Чи пiднiмуться цi люди з колiн? Чи достатньо у них волi для цього? Хто або що допоможе iм? Роман е яскравою сатирою на сучасне суспiльство.

Володимир Казаневський

Ватнi колiна: роман без слiв

Вiд автора

Існуе двi теорii, чому люди повставали на колiна. Бiльшiсть вважають, що хтось звiдкись занiс на Землю вiрус, вiд чого колiна стали немов ватяними. Ноги людей почали пiдкошуватися, i вони мимоволi опустилися навколiшки. Зрозумiло, вiрус, який назвали Vatnovirus, вразив не тiльки м’язи нiг, але також деякi дiлянки головного мозку, наприклад «центр задоволення». Дехто з людей почали отримувати насолоду при стояннi на колiнах. І якщо iх намагаються пiдняти на ноги, вони вiдчувають нездужання й винятковий дискомфорт.

Багато iнших людей вiрять в еволюцiю. Нiбито вже з давнiх давен люди почали ставати на колiна. То iдолу поклонялися, то правителю, то ще бозна-кому. І вогонь добували, влаштувавшись на колiнах, i шкури обробляли… Цар Давид ставав на колiна, щоб позбутися розладу розуму i тiла; обраних посвячували в лицарi, якi стояли на колiнах на м’яких подушечках; учнiв карали стоянням на колiнах у кутку… Та хiба мало! Чоловiки валилися на колiна перед жiнками, у православному церковному «Статутi про поклони i хресне знамення» е цiлий роздiл, який так i називаеться – «Стояння на колiнах».

Купить книгу «Ватні коліна: роман без слів»

электронная ЛитРес 115 ₽