Конотоп Фортеця

Антон Гайдук

Польськi магнати зайняли украiнськi землi, розбудувались i укрiпились. Корiнне населення опинилось у великiй залежностi вiд загарбникiв. Та народ не корився. Бунти та повстання вiдбувались одне за другим. Козаки, що збiгались на Сiч, гуртувались, вибирали свого гетьмана, очолювали повстання i разом iз селянами палили польськi маетки.

Конотоп Фортеця

Антон Гайдук

© Антон Гайдук, 2018

ISBN 978-5-4490-7656-4

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

ФОРТЕЦІ НА УКРАЇНІ

Польськi магнати зайняли украiнськi землi, розбудувались i укрiпились. Корiнне населення опинилось у великiй залежностi вiд загарбникiв. Та народ не корився. Бунти та повстання вiдбувались одне за другим. Козаки, що збiгались на Сiч, гуртувались, вибирали свого гетьмана, очолювали повстання i разом iз селянами палили польськi маетки. На втихомирення повсталих король Польщi, Сигизмунд, вiдправив на Украiну коронного гетьмана Жолкiвського iз загонами найманих воiнiв з Нiмеччини та Францii. Розпочались безперервнi бойовi сутички i кривавi розправи з бунтiвниками. Цього було замало. У Польщi зiбрали сейм i вирiшили на Украiнi зводити фортецi, в яких розмiстили загони вiйськ для охорони кордонiв. Із Францii запросили iнженера по спорудженню фортець, Гiйома Боплана. Йому видiлили загiн i пообiцяли велику оплату.

Інженер Боплан прибув до Киева у 1630 роцi, поступив у розпорядження коронного гетьмана Конец-польського. Вiн супроводжував гетьмана у всiх його походах i вiйнах. Боплан iз групою запорiжських козакiв пропливли по усьому Днiпрi, пройшли тринадцять порогiв, побували на Низу, дiйшли до турецькоi фортецi Очакова у гирлi Днiпра. Французьський iнженер залишив нащадкам цiкавi описи днiпровських порогiв i островiв, а також описи фауни i життя козакiв.

Перший днiпровський порiг називався «Кодак». Гетьман Конецпольський запропонував бiля нього ставити фортецю, щоб не допустити втечi невдоволених на Сiч. Інженер Боплан зробив креслення i розрахунки. Наймане вiйсько прибуло та виконало роботи по спорудженню укрiплення. У 1635 роцi фортеця «Кодак» уже стояла на скелястому березi Днiпра. У серединi розмiщалась залога французьських вiйськ. Гармати стояли у бiйницях на високих стiнах. Шлях на Сiч було перекрито.

Сiчовики на Хортицi задумали зруйнувати фортецю. Вони вибрали гетьманом Івана Сулиму, який узявся за цю справу. Та для цього потрiбно мати вiйсько i зброю. Пiв року козаки виготовляли для морського походу човни, якi називались «чайки».

Вiд острова Хортиця козацькi чайки рушили вниз по Днiпру до Очакова, турецькоi фортецi у гирлi Днiпра. У плавнях сховались у очеретах. Гетьман Іван Сулима послав гурт козакiв на островки з лiсом, рубати дерева. Стовбури в’язали у плоти i гнали до гирла Днiпра. Тут турецька охорона перетинала русло металевими ланцюгами, щоб не пускати козакiв у море. Дочекавшись ночi, козаки гнали плоти на ланцюги.

Ланцюги розривались. За ними у прорив проходили «чайки». Із фортецi били iз гармат, та козаки уже були у морi.

По водах Чорного моря козаки добирались до гирла рiки Дунаю. Землi на обох берегах пiдкорила Туреччина i поставила для охорони крiпостi. Сiчовики захоплювали фортецi, охорону вирiзали, забирали зброю. Повертаючись назад, обходили пiвострiв Крим з пiвдня i через Керченську протоку запливали у Азовське море. У гирлi рiки Дон стояла турецька фортеця Азов, яку охороняли яничари. Іван Сулима iз попереднiх походiв знав, що тут тримають найбiльше невiльникiв, яких татари набирали iз пiвденних земель Московii. Азовськi мурзи та беi жили у великих розкошах та мали чисельнi скринi iз схiдним золотом. Козацькi чайки оточили Азов з моря. Розвiдка проникла до середини укрiплення, а вночi вiдкрила браму. Козаки вирiзали яничар. Усi скарби зносили на судна, а невiльникiв вiдпустили. Полоненi з Украiни на човнах перетнули море, зайшли у гирло рiки Молочноi, яка текла по степах. У верхiв’i Молочноi висадились, вiднайшли рiку, що впадала у Днiпро i рушили далi.

Сулима послав козакiв оглянути навколишнi ногайськi степи. Тут вигулювали