Коханцi юстицii
Юрiй Андрухович
«Коханцi Юстицii» – паранормальний роман, у якому окремi життеписи з притаманною автору композицiйно-стилiстичною майстернiстю об’еднуються в художню цiлiсть i аж волають про восьми-з-половиною-серiйну кiнематографiчну реалiзацiю. Родинно-побутовi i полiтичнi вбивства, згвалтування i грабунки, розбещення малолiтнiх i загадкове вiдокремлення голови, iдейнi зради i зради заради iдеi, закладенi рiзним дияволам душi й не завжди справедливi, але часто жахливi покарання. Чого ще треба, щоб читач вiдчув себе благим i з насолодою усвiдомив свою моральну перевагу над нещасними коханцями примхливоi Юстицii? Та вже – за старою доброю традицiею – й над автором, якому спало на думку увiчнити таких пропащих iстот.
Юрiй Андрухович
Коханцi юстицii
УДК 821.161.2–4
А 66
Андрухович Юрiй
Коханцi Юстицii [Текст]: роман / Юрiй Андрухович. – Чернiвцi: Меридiан Черновiц, 2018. – 304 с.
ISBN 978-966-97679-2-9
«Коханцi Юстицii» – паранормальний роман, у якому окремi життеписи з притаманною автору композицiйно-стилiстичною майстернiстю об’еднуються в художню цiлiсть i аж волають про восьми-з-половиною-серiйну кiнематографiчну реалiзацiю. Родинно-побутовi i полiтичнi вбивства, згвалтування i грабунки, розбещення малолiтнiх i загадкове вiдокремлення голови, iдейнi зради i зради заради iдеi, закладенi рiзним дияволам душi й не завжди справедливi, але часто жахливi покарання. Чого ще треба, щоб читач вiдчув себе благим i з насолодою усвiдомив свою моральну перевагу над нещасними коханцями примхливоi Юстицii? Та вже – за старою доброю традицiею – й над автором, якому спало на думку увiчнити таких пропащих iстот.
УДК 821.161.2–4
А 66
Жодну частину з цього видання не можна копiювати або вiдтворювати в будь-якiй формi без письмового дозволу видавництва.
Видання здiйснено на замовлення Мiжнародноi лiтературноi корпорацii Meridian Czernowitz
ISBN 978-966-97679-2-9
Юрiй Андрухович © текст, 2017
Меридiан Черновiц © 2017
Артем Колядинський © малюнки, 2017
Усi права застережено
Коханцi юстицii
Параiсторичний роман у восьми з половиною серiях
Нехай звершиться правосуддя. Нехай загине свiт.
Стародавнiй суддiвський жарт
Роздiл перший. Самiйло, або Прекрасний розбишака
Самiйло (Самуель) Немирич, цей завчасно вiдмерлий i недоречно забутий пагiнчик на деревi нашого нацiонального бандитизму, привертае до себе увагу насамперед стилiстично, а виняткова краса його злочинiв грунтуеться на абсолютнiй свободi. Навiть про найзухвалiшi з його убивств i грабункiв можна смiливо стверджувати, що iх виконано з неабияким естетичним чуттям i що всi вони залишають непозбутне враження вiльноi натхненноi творчостi.
Дотепер життя цього подiльського шляхтича, котрий найблискучiшу частину своiх днiв земних промарнував у Львовi 1610-х рокiв, майже не описано в жодного з наших, уже якось одного разу розстрiляних, iсторiографiв. Натомiсть оповiдь, яку подибуемо у Владислава Лозинського в його капiтальному томi «Prawem i lewem» (чи, по-украiнськи перекладаючи, «Шаблею та грамотою»[1 - Точнiше – «Правдами й неправдами».]), викладено надто тенденцiйно: Самiйло Немирич виразно неприемний авторовi вже хоча б тим, що некатолик i неполяк. Окрiм того, вiн походить iз тих самих Немиричiв, що й майбутнiй полковник Вiйська Низового Немирич Юрко – безжальний герой кампанii 1648-49 рокiв, поет, фiлософ, еретик. (Немиричi взагалi досить охоче переходили в арiанство, що, зрештою, притаманне на той час не лише iм, а й таким стародавнiм родинам, як Потоцькi, Вишневецькi чи Татомири.)
Стосовно ж вiрша, написаного буцiмто про Самiйла Немирича та вiд його iменi й опублiкованого у книжцi «Екзотичнi птахи i рослини», слiд визнати, що автор не завдав собi працi хоч скiльки-небудь заглибитися в минувшину i вивести якийсь неоднозначний та повчальний iсторичний тип. Суть вiрша – це, власне, надмiру виокремлений, вирваний з життевого контексту i гiпертрофований т. зв. «iнцидент iз пляцками», який, хоч його i справдi зафiксовано в бiогр
ЛитРес