Давид i Голiаф: Аутсайдери, невдахи i мистецтво перемагати гiгантiв
Малколм Гладуелл
Ця книжка про те, як подолати труднощi, якщо ти не велет Голiаф, а звичайна людина.
Чому сила не завжди е запорукою перемоги? Як перетворити своi недолiки на переваги? Що робити в абсолютно безвихiдних, на перший погляд, ситуацiях? Щоб вiдповiсти на цi та iншi питання, Малколм Гладуелл переосмислив бiблiйну легенду про аутсайдера Давида та фаворита Голiафа. Автор доводить, що успiх не залежить вiд надiйностi обладункiв та сили м’язiв. Адже переваги можуть легко перетворитися на вади i навпаки. У книжцi наведено iсторii з життя реальних людей, талановитих та звичайних, вiдомих i не дуже. На iхньому прикладi автор доводить, що нашi уявлення про переваги й недолiки хибнi. Саме аутсайдери здатнi подолати могутнiх фаворитiв.
Малколм Гладуелл
Давид i Голiаф: Аутсайдери, невдахи i мистецтво перемагати гiгантiв
© Malcolm Gladwell, 2013
© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2018
© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2018
* * *
Присвячуеться А. Л., а також С. Ф., справжньому аутсайдеровi
Та Господь сказав Самуiловi: Не дивись на обличчя його та на високiсть зросту його, бо Я вiдкинув його Собi! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловiк бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце[1 - Цитати з Бiблii наведено в перекладi І. Огiенка. (Тут i далi прим. перекл., якщо не зазначено iнше.)].
(1 Самуiлова 16:7)
Вступ. Голiаф «Хiба я собака, що ти йдеш на мене з палицями?»
1
У серцi Стародавньоi Палестини е регiон, вiдомий пiд назвою Шефела, – низка гiрських хребтiв i долин, якi поеднують Юдейськi гори на сходi з широкою, пласкою Середземноморською рiвниною. Це територiя невимовноi краси, на якiй ростуть виноградники, пшеничнi поля та лiси зi смокiвницi та фiсташкових дерев. Окрiм цього, вона мае велике стратегiчне значення. Упродовж десятилiть точилися численнi боi за контроль над цим регiоном, тому що долини, якi пiднiмаються з Середземноморськоi рiвнини, вiдкривають тим, хто на узбережжi, шлях до Хеврона, Вiфлеема та Єрусалима на Юдейському нагiр’i. Найважливiша долина – Аялон, що на пiвночi. Але найбiльше легенд iснуе про долину Ела. У цiй долинi у XII столiттi сили Саладина зiйшлись у бою з хрестоносцями. Бiльше нiж за тисячу рокiв до того вона вiдiгравала центральну роль у маккавейських вiйнах iз Сирiею, але найвiдомiша битва вiдбулася в часи Старого Заповiту, коли молоде Ізраiльське королiвство виступило проти фiлiстимцiв.
Фiлiстимцi – вихiдцi з Криту. Це були мореплавцi, якi припливли у Палестину й поселилися вздовж узбережжя. Ізраiльтяни жили в горах пiд орудою царя Саула. В другiй половинi ХІ столiття до нашоi ери фiлiстимцi почали перемiщатися на схiд, перетинаючи долину Ела вверх по течii. Вони мали на метi захопити гiрський хребет поблизу Вiфлеема й роздiлити землi царя Саула на двi частини. Фiлiстимцi були небезпечними й досвiдченими воiнами, а також затятими ворогами iзраiльтян. Стривожений Саул зiбрав свое вiйсько i спустився з ним iз гiр до непроханих зайд.
Фiлiстимцi отаборилися вздовж пiвденного схилу долини Ела. Ізраiльтяни поставили намети з iншого боку, вздовж пiвнiчного схилу, внаслiдок чого обидвi армii могли бачити одна одну через яр. Жодна з них не наважувалася вирушити вперед. Для того щоб провести атаку, слiд було спуститися з пагорба i зiйти на ворожий схил з iншого боку, що фактично стало б самогубством. Нарештi фiлiстимцям це набридло. Вони вiдрядили свого найкращого воiна в долину, щоб вирiшити конфлiкт сам на сам.
Вiн був велетнем заввишки 6 футiв 9 дюймiв[2 - ? 206 см.], одягненим у повнi обладунки та з бронзовим шоломом на головi. В руках у нього був дротик, спис i меч. Попереду йшов помiчник iз великим щитом. Велет став обличчям до iзраiльтян i вигукнув: «Оберiть одного зi своiх воiнiв, i нехай вiн спуститься до мене! Якщо вiн переможе мене в бою i повалить на землю, ми станемо вашими рабами. Але якщо я переможу й повалю його на землю, ви будете нашими рабами i служитимете нам».
В iзраiльському таборi нiхто не поворухнувся. Хто може перемогти такого