Найманець

Сергiй Залевський

Макс Шнiтке #4

Макс зi своею нерозлучною супутницею – рудоволосою красунею Юлi – продовжуе життя у свiтах Спiвдружностi. Пара вирушае у тривалу подорож в далекий директорат Корит. Пiд час перельоту Макс стае власником дивного i загадкового трофея, який насправдi виявляеться скафом древнiх, що контролювали колись цю галактику. А згодом герой розумiе, що отримав у спадок надзвичайно цiннi i дуже рiдкiснi данi про устаткування спецiалiзованого корабля зi штучним iнтелектом зниклоi раси. Нарештi з'явилася можливiсть долучитися до технологiй предкiв.

Сергiй Залевський

Найманець

Глава 1

– Менi не подобаеться цей корабель – хмурився Крун, розглядаючи щось на тактичнiй схемi.

– І чим же вiн тобi не подобаеться? – перепитав у нього наш герой – вiн теж знайомився з даними, якi вивiв ШМ. Звичайний середнiй транспортник, напевно торговець вузькоокий.

– Нi, це не торгаш, я в цьому упевнений. Швидше, перероблений в середнiй носiй транспорт, тримаеться окремо вiд iнших. До речi, поки ми тут розважаемося, змiнився увесь склад на орбiтi – ось цих вiсiм пришли разом, напевно це караван, та i тримаються купи. А цей транспорт тут вже був до нас – чуе мое серце, що вiн чекае на вiдповiдну цiль, щоб дiстати в порожнiй системi. Та i я наказав за ним стежити ШМ, i ось якi спостереження: кiлькiсть малого флоту на його борту явно не вiдповiдае звичайнiй вантажiвцi, крiм того, бiля нього постiйно крутяться п'ятiрка легких КВП – навiщо транспорту бойовi КВП? Його завдання в караванах лiтати – там, на палубах повиннi вантажi стояти, а не кораблi вiйськового призначення. Пiдозрiлий кораблик, м-дя.

– Раз вiн такий пiдозрiлий, збирай команду, i валимо звiдси – припаси ми закупили, команда трохи вiдпочила – у нас ще половина шляху попереду. А для таких ось незрозумiлих об'ектiв у нас в арсеналi е «Део-Б» – якраз для того, щоб вiдохотити цiкавитися нашими трюмами.

– Так, «Део-Б» знатна рiч – хихикнув капiтан – керована торпеда подвiйноi дii – винахiд хаманцев, вони намагаються цими штуками розколупати валлiнгiв. Правда, поки iм це вдаеться погано, швидше валлiнги iх колупають, ха-ха-ха. Але торпеда дуже серйозна, ага.

Ще добу команда повiльно збиралася на борту свого носiя. Нарештi, закiнчивши це невелике свято життя, корабель став набирати прискорення у бiк своеi новоi мети маршруту. Присутнi в рубцi керiвники загону були злегка спантеличенi повiдомленням бортового ШМ про те, що пiдозрiлий транспорт теж почав розганятися паралельним курсом. Капiтан i землянин переглянулися – схоже, пiдозри бувалого найманця мали пiд собою пiдстави, i незабаром iх чекае бойовий контакт з незрозумiлим супротивником.

Капiтан середнього транспортника проекту «Шоги-су» був корiнним жителем Корита. Зараз вiн з цiкавiстю спостерiгав зображення середнього корабля проекту «Фардi-624». За даними класифiкатора, це був легкий носiй бриларцiв на двадцять чотири малi борти – чотири важких i двадцять легкого типу – проти його п'яти десяткiв бортiв. Його корабель тiльки на вигляд залишався все тiею ж непоказною вантажiвкою, а ось усерединi вiн пiддався серйозним переробкам: тепер замiсть чотирьох вантажних палуб i двох трюмiв, в ньому розмiщувалося тридцять легких «Тувис-Б5» – самi кращi легкi винищувачi коритськоi розробки п'ятого поколiння – полiпшена версiя поширених гарморських винищувачiв третього поколiння. Інженери директорату особливо не парилися – здерли увесь функцiонал з iмперського варiанту КВП. Трохи помiняли компонування i видали як свiй винахiд – легкий винищувач iз спареною курсовою гарматою.

Іншi двадцять його малих бортiв були важкими штурмовиками «Самтур-Б5» – полiпшена версiя простих «Самтурiв» третього поколiння – цi вже були споконвiчно коритськими винаходами. Два курсовi гармати i двi турелi – ось iх озброення, нiяких енергощитiв i iнших винаходiв. Тактика боiв цiеi зоряноi краiни передбачала масовiсть ось таких лiтаючих трун, замiсть того, щоб випускати добре захищенi машини – так було дешевше.

Ось i у цього легкого, за критерiями Корита носiя, якiсть була замiнена кiльк