Назад к книге «Великий замисел» [Стивен Уильям Хокинг, Леонард Млодинов]

Великий замисел

Стивен Уильям Хокинг

Леонард Млодинов

Книжка написана живою мовою й розрахована на широке коло читачiв без академiчних знань з фiзики. Це iсторiя Всесвiту, в контекстi якоi автори спростовують традицiйну теорiю його появи, по-новому осмислюють теорiю Великого вибуху та заперечують думку про те, що Земля – едина планета, на якiй е життя. Що, як окрiм нашоi галактики та всесвiту iснуе безлiч iнших унiкальних космiчних об’ектiв?

Стивен Хокинг, Леонард Млодинов

Великий замисел

© Stephen Hawking and Leonard Mlodinow, 2010

© Peter Bollinger, original art, 2010

© Sciencecartoonsplus.com, cartoons

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2018

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад i художне оформлення, 2018

* * *

1. Загадка життя

Життя людське коротке, i, поки живемо, ми зможемо пiзнати тiльки крихiтну частину Всесвiту. Але люди – створiння допитливi. Ми ставимо питання. Шукаемо вiдповiдей. Прийшовши у величезний свiт, то добрий, то злий до нас, вглядаючись у неозоре небо над головою, люди завжди замислювалися над питаннями: як зрозумiти свiт, у якому ми опинилися? Як влаштовано Всесвiт? Що е реальнiстю? Звiдки все взялося? Чи можливий Всесвiт без Бога? Ми не думаемо про це постiйно, але кожна людина час вiд часу задаеться такими питаннями.

Заведено, що цими питаннями займаеться фiлософiя, але вона мертва. Фiлософiя безнадiйно вiдстала вiд сучасноi науки, особливо вiд фiзики. Естафету знань тепер несуть науковцi, а не фiлософи. Мета нашоi книжки – дати вiдповiдi на цi питання, спираючись на останнi науковi вiдкриття й теорii[1 - Слово «теорiя» у повсякденному життi та в науцi мае рiзнi смисловi обертони. У звичному лексиконi теорiя – це щось «вiдмiнне вiд практики», «недоведене», синонiм гiпотези. Теорiя в науцi – це система найбiльш достовiрних уявлень про свiт, яка виростае з гiпотез, перевiрена експериментально i дае надiйнi передбачення; тобто наукова гiпотеза – не синонiм науковоi теорii. Простих людей збивае з пантелику слово «закон»: у Ньютона закон (щось твердо установлене), а в Дарвiна теорiя (читай – щось недоведене). Тим часом закони Ньютона – це окремий випадок квантово-механiчноi теорii, а теорiю Дарвiна (вона лежить в основi синтетичноi теорii еволюцii) пiдтверджуе маса доказiв, вiд палеонтологiчних до молекулярно-генетичних. (Тут i далi прим. перекл.)]. Вони приводять нас до новоi картини свiту, яка дуже вiдрiзняеться вiд традицiйноi, навiть тiеi, що ми малювали десять-двадцять рокiв тому.

Однак першi ескiзи цiеi картини накреслено майже столiття тому.

У традицiйнiй концепцii Всесвiту всi тiла рухаються по чiтких траекторiях i мають конкретну iсторiю. Ми можемо визначити iхне точне розташування в будь-який момент часу. Такий пiдхiд цiлком задовольняе нашi повсякденнi потреби, але у 1920-х роках з’ясувалося, що в «класичну» картину не вписуються дивнi явища, якi спостерiгаються на атомному i субатомному рiвнях. Довелося сформулювати iншу теорiю, яку назвали квантовою фiзикою. Квантовi теорii дивовижно точно передбачали подii у мiкросвiтi й водночас давали тi самi прогнози, що й старi класичнi теорii, коли йшлося про звичайний макроскопiчний свiт. Та квантова й класична фiзика спираються на абсолютно рiзнi уявлення про фiзичну реальнiсть.

«…І це моя фiлософiя».

Квантовi теорii можна формулювати по-рiзному, але найбiльш влучно iх пiдсумував Рiчард Фейнман, дуже колоритна особистiсть. Вiн працював у Калiфорнiйському технологiчному iнститутi й любив пограти на барабанах у мiсцевому стрип-клубi. Згiдно з Фейнманом, будь-яка система мае не одну iсторiю, а всi можливi iсторii. У пошуках вiдповiдей на нашi питання, ми докладно пояснимо, що Фейнман мав на увазi, i розглянемо iдею, що у Всесвiту немае однiеi-единоi iсторii, немае навiть незалежного iснування. Навiть для багатьох фiзикiв це звучить радикально. Багато iдей у сучаснiй науцi, здаеться, суперечать здоровому глузду, так i ця. Але здоровий глузд спираеться на повсякденний досвiд; у Всесвiту, про який ми дiзнаемося завдяки дивовижним технологiям, що дозволяють зазирнути всередину атома або в початки часiв, глузд зовсiм