Олена – вершниця зi списом

Валентин Лукич Чемерис

Історiя Украiни в романах

«Олена вершниця зi списом» – один з останнiх романiв-есеiв Валентина Чемериса (1936–2016) про украiнську шляхтянку, незрiвнянну княгиню Глинську, яка волею долi у вiсiмнадцять рокiв стала дружиною великого князя московського Василя III та матiр’ю майбутнього царя Івана Грозного. Але прославилася ця перша жiнка-правителька Московськоi Pyci насамперед тим, що здiйснила грошову реформу, розпочавши карбувати новi металевi грошi iз зображенням вершника зi списом, прозваних копiйками. Саме такою, вершницею зi списом, Олена Глинська й увiйшла в iсторiю. А ще це розповiдь про ii таемне кохання до князя Івана, за яке Оленi доведеться розплатиться власним життям…

Валентин Чемерис

Олена – вершниця зi списом

Текст подано в авторськiй редакцii

Пролог-1

Легенда про янголiв Лю i Бов…

Чомусь iсторики оцiнюють ii по-рiзному, часто навiть суперечачи один одному. Хто схвально, а хто… Мовляв, вона мало не державний переворот вчинила в Московii – так жадала влади…

Ось хоча б таке пишуть:

«Двi пристрастi безроздiльно володiли княгинею – любов до Телепнева-Оболенського (вона любила його за розум, талановитiсть i дивовижну вiдданiсть iй, яку вiн пронiс через усе життя) i нестримний потяг до панування i слави самодержицi… Дивним способом переплелися у нiй вади i таланти, нi тим, нi тим Бог ii не обдiлив. Не кожному чоловiковi пiд силу тяжка роль державного реформатора i тонкого полiтика, а iй – холоднiй, обачнiй i пiдозрiлiй – прийшлася якраз» (О. Бичков).

У виданнi «100 великих коханок iх лише сто (якась там сотня, але ж це у книжцi). У життi iх тисячi й тисячi, десятки й сотнi тисяч, бо всi жiнки – незвичайнi, кожна з них мае право носити титул найнезвичайнiшоi. Бо вона – жiнка.

Це щодо «100 великих коханок». А ще ж е видання «100 великих жiнок».

Княгиня Ольга, цариця Тамара, Жанна д’Арк, Катерина Медичi, Шарлотта Бронте, ii сестри Емiлi та Енн, Марiя Башкирцева, Лiлiан Войнич, Коко Шанель, Анна Ахматова, Агата Крiстi, Марина Цветаева, Вiра Холодна, Голда Меiр, Маргарет Мiтчелл, Любов Орлова, Галина Уланова…

А ще ж в Украiнi Соломiя Крушельницька, Леся Украiнка, Катерина Бiлокур, Олена Телiга, Оксана Петрусенко, Клавдiя Шульженко…

І ще багато-багато незвичайних жiнок наших…

До них належить i наша героiня – Олена Глинська.

Два князi – великий князь i государ Василiй III Іванович, який у 1505–1533 роках правив Московською Руссю, та князь, полководець i воевода тiеi ж Русi Іван Овчина, обидва, кохаючи ii над усе, не змовляючись називали велику княгиню «своею любонькою» – «зазнобушкой».

І це довгий час тiшило ii, аж доки вона не втратила обох закоханих у неi князiв. З одним вона була вiнчана перед Богом, з другим… З другим грiшила. Опинившись у самотинi, вона стала просто «вершницею зi списом».

І такою ii бiльше запам’ятали. І якщо хтось, бувало, не мiг зразу збагнути, про кого йде мова, то перепитував:

– Олена?… Яка Олена?… А-а… Глинська… Реформаторка грошовоi системи Русi?… Та, що на грошах?… Вершниця зi списом?…

(З 1535 р. i протягом столiть по всiй Русi, а потiм i в Росii карбувалися металевi грошi з зображенням вершника (багато хто був певний – вершницi) зi списом («копьем»), званi «копiйками».)

Про неi, вершницю зi списом, i повiсть.

Про княгиню Олену Глинську, яка вийшла за одного, а полюбила iншого.

Тисячолiттями фiлософи i поети намагаються розгадати таемницю найсвятiшого i незбагненного почуття – кохання. Дехто вважае: можливо, людина стала людиною не тодi, коли навчилася виготовляти знаряддя працi, а тодi, коли, зiрвавши прекрасну квiтку, подарувала ii iстотi iншоi статi, як знак прихильностi та першоi iскорки кохання.

Кажуть, колись на небесах жили янгол Лю i янгол Бов. На перший позiр, i Лю, i Бов нiчим не вiдрiзнялися вiд решти янголiв, але все ж було в них щось особливе. Лю володiв усiма якостями чоловiка. Вiн був сильним, смiливим, благородним, великодушним, турботливим i взагалi володiв iще багатьма iншими якостями. Вiн уособлював мрiю будь-якоi земноi жiнки. А Бов була найвродливiшою з усiх янголiв. Їi очi випромiнювали незвичайн