Канадiйський тестамент, або Мафiя в екзилi

Василь Андрiйович Базiв

Графiтi

Василь Базiв – знаний в Украiнi та за ii межами письменник, вчений, дипломат, вiзiонер. У 2011 роцi «Фолiо» видало роман В. Базiва «Хрест», який було висунуто на Шевченкiвську премiю. Вiдтак «Хрест» став першим в iсторii нацiональноi лiтератури твором украiнського автора, що вийшов в англiйському перекладi у США. Роман-реквiем «Армагеддон на Майданi» був теж виданий англiйською i номiнований на престижну лiтературну премiю США за 2016 рiк. Також перу В. Базiва належить фiлософський трилер «Кiнець свiту: до i пiсля. Сага про космологiчну долю людства» i полiтичний сатирикон «Брати, або Могила для тушки», в якому правлячий клептократичний клас зображено у всiй його жалюгiдностi.

Бiографiчний роман «Канадiйський тестамент» – восьма книга Василя Базiва за останнi п’ять рокiв. В основу роману покладено реальнi подii iз бiографii автора пiд час його перебування на дипломатичнiй службi. Сенсацiйно звiльняють керiвника дипустанови. Причина – його протест проти використання дипломатичного статусу недоторканностi для мiжнародноi злочинноi дiяльностi, а саме: для мафiозного угруповання, яке ще з часiв СРСР привласнювало багатомiльйоннi спадки зарубiжних украiнцiв. Безпощадне зiткнення моральних цiнностей та матерiальних iнтересiв перетворюеться на криваву вiйну iз невинними жертвами, коли на перепонi, здавалося б, нездоланного зла стае всеперемагаюча духовна сила добра i справедливостi…

Василь Базiв

Канадiйський тестамент, або Мафiя в екзилi

© В. А. Базiв, 2017

© Л. П. Вировець, художне оформлення, 2017

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2004

* * *

Канадiйський тестамент, або Мафiя в екзилi

Моiй родинi

Розстрiл на прийомi

Виконання вироку вiдбулося прямо на трибунi, коли жоден з очевидцiв iз сотнi краiн свiту навiть i здогадуватися не мiг, що вiн став свiдком, як у краiнi, яка справляла на свiтовiй сценi свiй державний ювiлей, було ухвалене рiшення у найвищих столичних кабiнетах покласти голову генконсула на плаху просто пiд час спiчу перед усiм чесним людством. Мiжнародна дипломатична шахiвниця була обрана гiльйотиною для заокеанського гамбiту заради домашнiх мафiозних ферзiв.

На верхнiх поверхах сучасноi земноi цивiлiзацii, на вершинi одного iз незлiченних хмародерiв у центрi свiтового мегаполiсу, вершилось дiйство, на якому на протилежному березi Атлантики вперше за тисячу рокiв героем став «хрещений батько» Європи, киiвський князь Ярослав Мудрий.

Із його iменi розпочався спiч генерального консула Украiни перед пiвнiчноамериканським iстеблiшментом та сотнею глав дипломатичних мiсiй на офiцiйному святковому прийомi з нагоди 10-i рiчницi незалежностi найбiльшоi европейськоi краiни. Фешенебельний зал, у якому традицiйно збиралися першi особи списку журналу «Форбс», гув, як вавилонський вулик, вслухаючись у сенсацiйнi сентенцii з iсторii невiдомого племенi у центрi континенту.

– Донинi у Парижi знають, що 19 травня 1051 року у катедрi мiстечка Реймс вiдбулося вiнчання короля Францii Генрiха Першого iз дочкою Ярослава Мудрого – тодiшнього володаря наймогутнiшоi у Європi держави Киiвськоi Русi. Через дев’ять рокiв Анна Ярославна пiсля смертi свого чоловiка практично правила Францiею, оскiльки ii син – престолонаслiдник Пилип Перший був неповнолiтнiм. Водночас сестра Анни, дочка Ярослава Мудрого Марiя Добронiга, вийшла замiж за польського короля Казимира Першого, а наймолодша Ярославна стала дружиною угорського короля Владислава. Згодом ii син, онук Ярослава Андрiй, став угорським королем. На пiвдень подався син Ярослава Всеволод, який одружився iз грецькою князiвною Марiею, родичкою iмператора Костянтина Дев’ятого. Його ж дочка Євпраксiя-Пракседа-Аделейда згодом вийшла замiж за короля Генрiха Четвертого. Треба сказати, що Всеволод на поприщi европейського свата перевершив навiть свого знаменитого батька i був посвоячений мало не з усiма дворами Європи: по сестрах – iз королями Францii, Угорщини, Норвегii, по братах – з королями Польщi i Саксонii, дочка його, Євпраксiя, була нiмецькою iмператрицею, а син Володимир одружився iз дочкою англiйсько