Мiй свiт

Снiжана Федорова

До збiрнику ввiйшли: оповiдання «Раптор» – про улюбленого кота автора;

«Поки мама на роботi…» – про пригоди двох сестричок Анне i Молiни та iхнього татка в той день, коли мама поiхала на гастролi;

«Хранитель острова» – фантастичне оповiдання про незвичайну подорож старшоi сестри Молiни до порталу, який пов’язуе наш свiт з iншими свiтами Всесвiту;

«Принцеса з планети Арiзани» – казка в жанрi фентезi про юну принцесу, що бореться за своi права та права невiдомих тварин з другоi половини планети.

Снiжана Федорова

Мiй свiт

Передмова автора

Давайте познайомимося, друзi! Я – такий самий пiдлiток, як i ви! Написати в десять рокiв свое перше оповiдання про нашого улюбленого Раптора мене спонукала любов до нього. У дитинствi ми бiльш за все цiнуемо сiм’ю. А Раптор був ii повноправним членом…

У нас у сiм’i було багато тварин: псiв, котiв, морських свинок, хом’якiв, кур та навiть, лабораторних Щурiв. Я дуже любила кожного звiрка, який жив у нас в сiм’i. Але, Раптор був особливим.

Коли сiм’ю полишае людина – то велике горе! Раптор був бiльше, нiж простий кiт. У нього була любов до нас та iнтелект. Тому, я й хотiла розповiсти iншим дiтям про свого, вже померлого друга. Кожному створiнню, яке покинуло нас, бажаю щастя на небесах i свiтлоi пам’ятi!..

… Наразi, як я дорослiшала, i дiзнавалась про щось нове, в мене самоi з’являлись своi пригодницькi та фантастичнi iсторii. І тепер я б хотiла подiлитися з вами земними пригодами наших однолiток – Анне i Молiни та фантастичними – принцеси з планети Арiзани.

Гадаю, що подiбнi iсторii е i у вас. Тож давайте дiлитися ними i поширювати свiт прекрасного в нашому життi!

Якщо вам сподобались моi оповiдання, ви можете продовжити знайомство з iншими лiтературними героями моiх творiв – з Данiелою, з повiстi про драматичне перше кохання – «Синий тюльпан» та старшокласниками, якi розслiдують зникнення своеi однокласницi Женi, з детективного трилера «Молчание – золото», виданими Мультимедiйним видавництвом електронних книг Strelbooks.

На даний момент (влiтку 2017 року) закiнчила 9-й клас загальноосвiтньоi школи i поступила на юридичний факультет фiнансово-правового коледжу.

Зараз працюю над фантастичною трилогiею «Перекресток «Здесь и сейчас»» (рос., укр.) i продовженням серii «Работают профессионалы».

    2017 г., Снiжана Федорова

Раптор

Хто такий Раптор

Мiй старший брат принiс вiд друга Раптора, коли менi був всього рiк або два. Це був пухнастий кiт-пiдлiток, мiсяцiв чотирьох-п’яти. Ми його так назвали тому, що коли вiн голосно мурчав – здавалось, що хтось працюе на тракторi. Отже, ми його так i назвали – Трактор-Раптор, Раптор-Трактор.

Яким гарним був Раптор

У Раптора була блискуча та пухнаста сiро-бiло-чорная шубка. Гарнi жовтi очi були схожим на горiхи. На животi у нього було жовтувата пляма. І вiн любив, коли ми його там гладили. Коли ми пестили його, вiн замружував очi вiд задоволення i голосно мурчав. Вiн був середнiм на зрiст, товстеньким, а лапи у нього були великими та могутнiми. Тiльки-но вiн опинився в нашому домi, вiн одразу почав радiсно муркати. Був таким гарним, ласкавим та милим. І намагався не запускати в нас своi довгi кiгтi. Тому, ясна рiч, всi його одразу полюбили. Окрiм того, вiн був дуже слухняним. Якщо йому говорили, що не можна залазити на стiл, то вiн нiколи цього i не робив.

Спочатку, вiн бiльше любив гратись з моiми старшими братами, а мене побоювався. Якось, я добряче бешкетувала, i мама насварила мене i покарала. Я повинна була довго сидiти одна у великому крiслi. Я сидiла та плакала, тому, що не хотiла бути наодинцi.

І тодi, Раптор вперше сам прийшов до мне, лiг менi на колiна i став муркати. Я стала його гладити i заспокоiлась. Тодi мама вибачила мене i сказала, що я можу iти лягати.

Це було дивним, тому що, зазвичай, кицьки не хочуть iти до маленьких дiтей. Напевно, бояться, що тi будуть iх мучити. Але Раптор був незвичайний – щедрий на ласку та вмiв заспокоювати. Напевно, вiн зрозумiв тодi, що був менi необхiдним. Ось таким тямущим вiн був!

Що Раптор любив iсти

По-перше, наш Раптор нiколи нiчого не крав зi столу. Якщ