Хорор у морзi: нечиста сила в судово-медичному вiдношеннi

Олена Федорова

Легенди судмедексперта #1

В однiй ЦРЛ плiдно працюе команда друзiв – судмедексперта Демча i патанатома Ореста. Але згодом у Демча постае проблема особистого характеру – вiн закохуеться у датчанку. І тепер його щастю заважають мова, вiдстань, кордони, рiзний менталiтет i статус. В робочих колективах у друзiв справи йдуть «на вiдмiнно»! Якось в iх морзi заводиться нечиста сила i позбавляе очей санiтара, насилае страхiтливi та оманливi iлюзii, доводить спiвробiтникiв до жаху та посивiння, i починае загрожуе не лише iх колективу. Друзi розумiють, що в них немае iншого шляху, нiж побороти нечисть. Про якi особливостi вiдьом та iншоi нечистоi сили дiзнаються спiвробiтники моргу? Чи вдасться iм опанувати могутньою нечистою силою та спасти планету вiд знищення iнопланетними тварюками? Чи зможуть друзi остаточно вирiшити своi особистi проблеми? Знайти вiдповiдi на всi цi питання i дiзнатись про деякi цiкавi та страшнi речi, ми i запрошуемо всiх шанувальникiв жанру хорор-мiстика.

Олена Федорова

Хорор у морзi:

нечиста сила в судово-медичному вiдношеннi

Дiйовi особи:

Олександр Іллiч Демчин (Демч) – судмедексперт

Орест Григорович Манчишен – патологоанатом

Бася Василевська, Гоша Мiронець– лаборанти СМЕ

Уляна – санiтарка обох вiддiлень

Гнат Васильович, Анатолiй – санiтари моргу

Михайло Іванович Борисов – головний лiкар ЦРЛ

Лера Остроглядова – майбутня наречена Ореста, слiдчий РВВС

Богдан Михайлович Тищенко – мер

Інгрiд Хольм – судмедексперт з Данii, майбутня наречена Демчина

Баба Орися – спадкова вiдьма

Янош Гребер – вiдьмак в незрозумiлому (чи то – в живому, то чи – в мертвому) станi

Бучина – вiдьма в незрозумiлому (чи то – в живому, то чи – в мертвому) станi

Частина перша

Улюбленець публiки

Олександр Демчин або Демч, як звали його знайомi, був веселим 28-рiчним парубком, що моментально став улюбленцем усiх незамiжнiх лiкарiв, медсестер i лаборанток Т-кого районного територiального медичного об'еднання (а попросту говорячи – районноi лiкарнi). Та й як можна було не любити веселого балагура, який постiйно смiшив усiх яскравими жартами. І це – не дивлячись на суворiсть його професii судмедексперта! Високий, стрункий, проте, з накачаними бiцепсами, чорноокий та приязний брюнет, вiн постiйно змушував швидко битися серця вiльних дiвчат. До нього у вiддiлення так i норовили заглянути пiд будь-яким приводом, i навiть без нього, цiкавi дiвчатка з полiклiнiки i стацiонару.

– Нi, Демче, ось поясни менi, в чому секрет твого успiху у жiнок? – ображено запитував у сусiда його друг патологоанатом.

Орест Манчишен був приблизно його вiку i теж непоганий собою. Високий шатен в окулярах, мiцнiшого, нiж Демчин, статури, теж привертав увагу жiночоi половини лiкарнi, але абсолютно в iншому сенсi. Про патанатомiю iсторично в лiкарнi ходила погана слава, тому Манчишена злегка побоювалися. До того ж, вiд його вердикту залежала репутацiя лiкарiв-практикiв. Саме тому, на «п'ятихвилинках» вiн сидiв завжди в гордiй самотi в першому ряду конференц-залу.

Олександр з'явився тут рiк тому, побувавши перед цим, незрозумiлим для всiх чином, на практицi в Польщi i Естонii. Приiхавши до Т-ського, Демч вирiшив все перекроiти на зразок того устрою моргу, який так сподобався йому за кордоном. Але рiч у тому, що своеi територii вiддiлення судмедекспертизи не мало, оскiльки вiддiлення вiдкрилося лише зараз. Тому, у зв'язку з вiдкриттям, начальник обласного бюро СМЕ написав листа мiсцевому головному лiкаревi з побажанням видiлити для МРВ СМЕ примiщення. У зв'язку з вiдомчими наказами, той був зобов'язаний пiти йому назустрiч.

І в результатi, половина патологоанатомiчного вiддiлення, у тому числi, i один з двох секцiйних столiв попали в розпорядження Демча. Спочатку колектив Ореста став на диби, одразу охрестивши експерта загарбником. Але познайомившись з новоприбулим, всi були зачарованi симпатичним Олександром, i визнали iстину про те, що велика частина вiддiлення i так була порожня. Отже, насправдi нiхто не зазiхав на iхнi права.

Демчин був неодружений, Орест – також, тому нез