Талановитий мiстер Рiплi
Патрицiя Гайсмiт
Безробiтний Том Рiплi марно мрiе розбагатiти. У нього е кiлька сумнiвних талантiв: вмiння iмiтувати голоси, пiдробляти пiдписи, удавати з себе будь-кого… Якось вiн знайомиться з дуже поважною персоною – одним з найбагатших людей США. У чоловiка е прибуткове завдання до Рiплi. Хлопцю потрiбно вирушити до Італii, щоб переконати сина заможного чоловiка повернутися до Штатiв та зайнятися батьковим бiзнесом. Однак коли Рiплi знайомиться з юним спадкоемцем, у нього виникае бажання зайняти мiсце нового друга. Та чи дiйсно Том зможе прожити життя iншоi людини, не викликавши пiдозри? Чужi грошi в його кишенi вже знають вiдповiдь…
Патрицiя Гайсмiт
Талановитий мiстер Рiплi
© Diogenes Verlag AG Z?rich, 1993
© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2016
© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2016
Вiдгуки про Патрицiю Гайсмiт та ii серiю романiв про Тома Рiплi
Том Рiплi – один iз найцiкавiших персонажiв свiтовоi лiтератури.
Ентонi Мiнгелла
Зачаровуе… Такий роман не ризикнеш порадити лякливим чи вразливим читачам.
Washington Post Book World
Неперевершенiсть образу Тома Рiплi, створеного Патрицiею Гайсмiт, полягае у тому, що авторцi вдалося в одному образi американського мрiйника гармонiйно поеднати вiдвагу й диявольськi таланти, примушуючи нас стати на його бiк навiть тодi, коли вiн робиться ще бiльшим соцiопатом, нiж такий вiдомий шахрай, як Гетсбi.
Френк Рiч. New York Times Magazine
Один iз найлихiших та водночас навдивовижу привабливих персонажiв, якi коли-небудь з’являвся у детективнiй лiтературi… Молодий харизматичний американець виявляеться холоднокровним убивцею. Уже вкотре винятковий талант Патрицii Гайсмiт допомiг iй створити образ, який бентежить уяву читачiв.
Марк Гаррiс. Entertainment Weekly
У це важко повiрити, але Патрицiя Гайсмiт змушуе нас самих шукати логiчне пояснення дiянням Тома Рiплi.
Daily Telegraph (UK)
[Гайсмiт] змушуе нас замислитись, де пролягае межа мiж здоровим глуздом i божевiллям, мiж дозволеним i неприпустимим, спонукаючи стати на бiк ii пiдступного персонажа.
Мiчико Какутанi. New York Times
[Том Рiплi] чи не найжахливiший серед усiх вiдомих нам вигаданих злочинцiв.
Newsday
Історiя вiдлюдька в стилi Рабле та Свiфта.
Джойс Керол Оутс. New York Review of Books
Нiхто не здатен так майстерно, як Патрицiя Гайсмiт, показати всi загрози, що чигають на нас у, здавалося б, цiлком знайомому оточеннi.
Time
Убивство, описане Патрицiею Гайсмiт, здаеться чимось таким же буденним, як подряпане крило автомобiля або напад нудоти. Неодноразово одержували схвальнi вiдгуки притаманне авторцi применшення драматизму… та нiчим не примiтнi, однак детальнi описи повсякденного життя i роздумiв створених нею психопатiв. Усе це, без сумнiву, перетворюе злочини на цiлком пересiчне явище, яке затягуе читачiв до вiдразливих фантазiй ii персонажiв.
Роберт Товерс. New York Review of Books
Талановитий мiстер Рiплi
1
Том озирнувся i побачив чоловiка, який виходив iз «Зеленоi клiтки» i йшов у його напрямку. Том пришвидшив крок. Жодних сумнiвiв – вiн переслiдував саме його. Том помiтив чоловiка ще п’ять хвилин тому, коли той сидiв за сусiднiм столиком й обережно зиркав на нього, нiби не був цiлком певен, але майже не сумнiвався. Але Тому вiн здався досить упевненим, тож вiн похапцем докiнчив свою випивку, розплатився i вийшов.
На розi Том пригнувся i швиденько рушив П’ятою авеню. Там був бар «У Рауля». Чи варто ризикнути та зазирнути ще й туди? Випробувати долю i все таке? А може, краще не зупинятися, дiйти до Парк-авеню i спробувати втратити свого переслiдувача, минувши кiлька темних завулкiв? Але вiн зайшов до «Рауля».
Поки прямував до вiльного стiльця бiля барноi стiйки, мимовiльно озирався навколо, вишукуючи когось зi знайомих. Побачив кремезного чолов’ягу з рудим волоссям, чие iм’я постiйно забував, – вiн сидiв за столиком з молодою блондинкою. Рудоволосий помахав йому, i рука Тома сама по собi теж здiйнялася в повiтря. Вiн закинув одну ногу за перекладину високого стiльця i напружено ди