Дiва Млинища
Володимир Савович Лис
Хто вона, таемнича бiла постать, яка iнодi являлася мешканцям села Загоряни, що жили понад рiчкою Мережкою – на Млинищi? Вiд чого берегла, про що попереджала зникла в лiсi нещасна закохана? Вона стала совiстю для Панаса Терещука, який, жертвуючи своiм коханням, на довгих двадцять п’ять рокiв солдатчини покинув Украiну, аби привезти з переможеного наполеонiвського Парижа старовинну мапу рiдного села. Двiстi рокiв захована пiд стрiхою батькiвськоi хати, вона змiнить життя недолугого iсторика Святослава Чишука… А мiж цими двома загорянцями будуть десятки зраджених i щасливих доль, зламаних i вiдчайдушно вирваних у смертi життiв односельцiв, чиi iсторii змусять усмiхатися i плакати, дивуючись вiчнiй земнiй любовi…
Володимир Лис
Дiва Млинища
© Лис В. С., 2016
© DepositPhotos.com / pellinni, обкладинка, 2016
© Книжковий клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», видання украiнською мовою, 2016
© Книжковий клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», художне оформлення, 2016
Вiд Золотого письменника Украiни
Дiва Млинища
Сила та пишнiсть – одежа ii, i смiеться вона до прийдешнього дня.
Книга приповiстей Соломонових, 31?25
І. Рекрут
1. Метелик Наполеон
Вiдомо, що все в цьому свiтi, а вiдтак i в життi, взаемопов’язане. Існуе теорiя, що помах крил метелика, який випадково, десь там у джунглях на Амазонцi, зачепив павутинку чи краплю роси, може зруйнувати цiлий ланцюжок зв’язкiв i створити нову ситуацiю, яка через енну кiлькiсть нiбито випадковостей, а насправдi послiдовних операцiй, спричинить ураган на тихоокеанському чи атлантичному узбережжi США. Ба, бiльше! Помах крил метелика на островi Борнео здатен викликати ледь не вселенську катастрофу через цiлий ряд замкнутих, але неминучих процесiв у тому самому ланцюжку. Це може статися досить швидко чи розтягнутися на тривалiший перiод.
Утiм, метелику, щоб змахнути крильцями, що зрушать свiт, ще треба самому стати метеликом. З бридкоi гусенi.
За цiею теорiею, наша iсторiя починаеться з крику породiллi на середземноморському островi Корсика. Маленький, щойно народжений хлопчик, якого бере на руки повитуха, що ii десь на украiнському Полiссi назвали би бабницею, не знае, звiсно, що йому судилося не лише змiнити свiтову iсторiю, але, що либонь важливiше, – започаткувати цiлий великий ланцюжок моральних, на перший погляд непомiтних, зате дуже важливих змiн далеко вiд Корсики i вiд Францii, до якоi потрапить дитина з бiдноi корсиканськоi, правда, шляхетськоi родини.
Хлопчик виросте i зробить блискучу кар’еру, вiдому всьому свiтовi, принаймнi, тiй його частинi, що освiчена i вiйськова. Чи мiг зупинитися помах крил метелика на iм’я Наполеон? Наполеон Бонапарт. Наполеоне Бонапарте. Napoleone Buonaparte. Як там ще? Nein, no i нi. Тому, що механiзм був увiмкнутий породiллею i картолеоне (тобто тiею, що приймае пологи) чи бабницею (на захiднополiському дiалектi). Механiзм, що й привiв урештi до вирiшального помаху тепер уже велетенських крил.
Ну що б, здавалося, ще потрiбно цьому хлопчиськовi, потiм пiдлiтку, далi юнаковi, молодому чоловiковi? Невисокого зросту, не вельми показному? Потрапивши до континентальноi Францii (Корсику тiльки-тiльки приеднали), вiн вступае до вiйськового училища. Лейтенант королiвськоi гвардii з блискучими еполетами. Мрiя не корсиканського вискочки, але сотень синкiв знаних французьких аристократiв. Та вже дiють суспiльнi тектонiчнi здвиги. Тим, хто танцюе на мiсцi поруйнованоi в’язницi-фортецi Бастилii, немае дiла до маленького незграбного офiцерика. Але офiцерик-метелик змахуе крильцями. Поки що крильцями. А не крилами.
Вiн сам творить свiй ланцюжок. І водночас е його частинкою, з’еднувальною ланкою.
Що ще потрiбно людинi з низiв, яка у 24 роки стае генералом? Ще бiльше! Стати першим з генералiв i першим консулом Республiки. Зробити низку блискучих походiв. Пiдготувати 18 брюмера[1 - День перевороту, що привiв до влади Наполеона. (Тут i далi прим. авт.)]. Метелик, який усвiдомив, що вiн зробить бурю. Таким метеликом i був Наполеон Бонапарт. Але справжня буря тiльки готувалася. Визрiвала.
У травнi 1804 року його проголошують iмпера
ЛитРес