Назад к книге «Син начальника сиріт» [Адам Джонсон]

Син начальника сирiт

Адам Джонсон

З дитинства натренований бачити в темрявi тунелiв, Чон До – син начальника табору для сирiт – здатен i в життi, що його оточуе, роздивитися бiльше за iнших. Темрява для нього – це несвобода, це краiна, де голод мае смак квiтiв, де швидка смерть стае проявом найбiльшоi любовi до рiдних – заради порятунку вiд жаху таборiв, – де держава замiсть прав для всiх даруе певнi привiлеi обраним, називаючи себе найпрогресивнiшою демократiею у свiтi. Але й у суцiльному мороцi е мiсце коханню i самопожертвi, дружбi i честi. Темнiше за все – перед свiтанком…

Адам Джонсон

Син Начальника сирiт

© Adam Johnson, 2012

© Shutterstock.com / Alistair Hobbs, обложка, 2016

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2016

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2016

Обережно! Ненормативна лексика!

Це художнiй твiр. Усi подii та дiалоги, а також персонажi, крiм вiдомих реальних осiб, е витвором авторськоi фантазii, i iх не слiд тлумачити як реальних. Ситуацii, подii та дiалоги, пов’язанi з вiдомими особами, – теж вигаданi, вони не претендують на опис реальних подiй i не змiнюють художньоi сутностi твору. В усьому iншому будь-яка подiбнiсть до реальних осiб, живих чи мертвих, е випадковою.

Син Начальника сирiт

Стефанii —

моему сонцю,

моему мiсяцевi,

моiй зiрцi й супутнику

Громадяни! Збирайтеся навколо своiх гучномовцiв, бо ми передаемо важливi новини! На кухнi, на службi, у цеху – де б не був розташований ваш гучномовець, зробiть гучнiше звук!

Мiсцевi новини. Наш Великий Керiвник Кiм Чен Ір давав важливi вказiвки робiтникам, якi поглиблювали русло Тедонгану. Коли наш Великий Керiвник напучував операторiв землечерпальних машин, усi побачили, що над його головою несподiвано зiбралася велика зграя голубiв i закружляла вгорi, даючи нашому Верховному Головнокомандувачу таку необхiдну посеред жаркого дня тiнь. Також передаемо нагадування з Пхеньяна вiд мiнiстра народноi безпеки: вiн наполегливо просить вас, з огляду на розпал голубиного сезону, ставити сильця та дротянi пастки на вiддалi вiд мiсць, доступних нашим наймолодшим громадянам. І не забувайте, громадяни: заборона на спостереження за зiрками лишаеться чинною.

Далi в передачi ми подiлимося рецептом, який цього мiсяця перемiг у нашому кулiнарному конкурсi. На нашу адресу надiйшли сотнi рецептiв, але найкращим маемо оголосити лише один, i це – суп iз гарбузовоi шкуринки! Але спочатку – похмурi новини зi Схiдного моря[1 - Схiдним морем у Пiвнiчнiй Кореi називають Японське, а Захiдним – Жовте. (Тут i далi прим. пер., якщо не вказано iнше.)], де американськi агресори безсоромно граються у вiйну, зупинивши й пограбувавши пiвнiчнокорейське рибальське судно. І знову янкi порушили морський кордон Корейськоi Народно-Демократичноi Республiки, з тим щоб викрасти найцiннiше з суверенного корабля, при тому ще й звинувачуючи нас у всiх грiхах – вiд бандитизму до викрадення людей i жорстокостi щодо акул. По-перше, саме американцi з iхнiми марiонетками i е справжнiми пiратами морiв. По-друге, хiба американська жiнка нещодавно не пропливла на веслах пiвсвiту, щоб знайти притулок у нашiй великiй краiнi, у раю для робочих людей, де громадянам нiчого не бракуе? Уже тiльки це можна сприймати як достатнiй доказ того, що постiйнi звинувачення у викраденнi людей – безглуздi й смiхотворнi.

А жорстокiсть щодо акул? На цей закид слiд дати рiшучу вiдповiдь. Акулу, вiдомого друга рибалки, еднають iз корейським народом давнi товариськi узи. Хiба ж не акули у власних зубах приносили рибу, пiдтримуючи тим матросiв адмiрала Лi пiд час облоги бухти Окпхо в 1592 роцi? Хiба не акули спрямували своi сили на те, щоб зробити своiх друзiв-людей здоровiшими, допомогти в подоланнi раку й дарувати iм довше життя? Чи наш командир Га, володар золотого пояса, не вживае миску цiлющого супу з акулячих плавцiв перед кожним переможним змаганням iз тхеквондо? І, громадяни, ви ж бачили на власнi очi фiльм «Істинна дочка Батькiвщини» в нашому пхеньянському кiнотеатрi «Моранбон»?! Тодi ви, звичайно, пригадаете ту сцену, де човен нашоi народноi артистки Сан Мун переки